Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 та касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи, на вирок Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17жовтня 2007року,

Зазначеним вироком виправданий

ОСОБА_2, 1956 року народження, раніше несудимий,

- за ч.1 ст. 122 КК України за недоведеністю його участі у вчинені злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він 7 вересня 2005р. близько 15 години, у дворі будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків штовхнув руками в плече ОСОБА_1, від чого остання впала з бетонних сходів висотою 1,5 метри. У результаті падіння ОСОБА_1 одержала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 25 грудня 2007 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, вважає, що ОСОБА_2 необґрунтовано виправданий.

У касаційному поданні прокурор, яка брала участь у справі, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді усіх обставин справи у їх сукупності.

Місцевим судом ці вимоги Закону не виконані.

Виправдовуючи ОСОБА_2, суд вказав, що ніхто із допитаних свідків, у тому числі і сама потерпіла, не надали суду будь-яких доказів, які б свідчили, що злочин, який інкримінується обвинуваченому, вчинив саме він.

Однак, згідно вимог Закону, обов'язок збирання доказів, за виключенням справ приватного обвинувачення, покладений на органи досудового слідства.

В водночас, як вбачається з матеріалів справи, суд не дав належної оцінки показанням потерпілої, яка як на досудовому слідстві, так і в суді, чітко і послідовно вказувала про вчинення протиправних дій щодо неї саме ОСОБА_2, якого вона бачила в момент скоєння злочину. При цьому потерпіла зазначала, що ОСОБА_2 під час події був одягнутий в один одяг, а коли пізніше його привели працівники міліції, то він уже переодягнувся. Сам ОСОБА_2 підтвердив факт переодягання саме перед приходом працівників міліції. ОСОБА_1 також пояснила, що від ОСОБА_2 в момент вчинення злочину відчувався запах спиртного і ОСОБА_2 на досудовому слідстві підтвердив факт вживання цього дня спиртних напоїв. Поза увагою суду залишилась і та обставина, що до події, яка сталася, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знали один одного візуально і по імені "Сергій", чого останній на очній ставці з ОСОБА_1 не заперечував.

Судом не прийнято також до уваги те, що показання потерпілої підтверджуються сукупністю інших доказів у справі. А саме, даними висновку судово-медичної експертизи, згідно якого потерпілій заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які могли утворитися при обставинах і у час, вказаний потерпілою.

Показання потерпілої підтверджуються і показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які бачили ОСОБА_1 відразу ж після вчинення злочину і вона розповіла їм, що саме ОСОБА_2 штовхнув її зі сходів.

Враховуючи наведене, висновок суду про недоведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину є передчасним, а тому вирок і ухвалу апеляційного суду підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи суду належить дати об'єктивну оцінку всім наявним доказам, встановити форму вини, за умови доведеності винності ОСОБА_2 і в залежності від встановленого правильно кваліфікувати його дії.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 та касаційне подання прокурора, яка брала участь у розгляді справи, задовольнити.

Вирок Нахімовського районного суду міста Севастополя від 17 жовтня 2007року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справа апеляційного суду м. Севастополя від 25 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.