Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок апеляційного суду Житомирської області від 1 серпня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше неодноразово судимого, зокрема 25.12.1998 року Малинським районним судом Житомирської області за ст. 208, 94 КК України 1960 року на 12 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 22.08.2006 року із заміною невідбутої частини покарання на покарання у виді виправних робіт на 2 роки з відрахуванням 20% заробітку в доход держави

засуджено за п.13 ч.2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 12 років 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на 12 років 8 місяців.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 24 грудня 2007 року близько 14 години, знаходячись у лісосмузі 105 км. Південно-Західної залізниці на околиці м. Малина Житомирської області під час сварки із своїм знайомим ОСОБА_2, після того як той вдарив його палицею, спричинивши легке тілесне ушкодження, вдарив його кулаком в обличчя, заподіявши легке тілесне ушкодження, а коли потерпілий впав на коліна і не робив спроб нападу, із значною силою вдарив його правою ногою і таким чином вбив. Смерть ОСОБА_2 настала від закритої тупої травми органів шиї з переломом лівого великого ріжка під`язикової кістки та перелому ріжка лівої пластинки щитовидного хряща.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Ковтун Н.Я., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні, і не оспорюється у касаційному поданні.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу, всіх обставин справи. Як убачається з вироку, суд обґрунтовано врахував як обставини, що пом`якшують покарання, з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також неправомірну поведінку потерпілого. Судом також враховані обставини, що обтяжують покарання, і призначено покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Оскільки ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на досить тривалий строк, вважати його надто м`яким і несправедливим, як про це йдеться у касаційному поданні, підстав немає.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

вирок апеляційного суду Житомирської області від 1 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора - без задоволення.