Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 6 листопада 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Керченського міського суду АР Крим від 12 березня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

раніше неодноразово судимого, останній

раз 14.11.2007 року вироком Керченського міського

суду АР Крим за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України

на 4 роки позбавлення волі,

виправдано за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим вирок залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_1обвинувачувався у тому, що він 24.01.2004 року за попередньою змовою з ОСОБА_5им проникли в гараж та веранду у будинку ОСОБА_2 розташованого в м. АДРЕСА_1, та викрали належне йому майно на загальну суму 1130 грн..

13.010.2005 року він разом із ОСОБА_5им з лісополоси поблизу мікрорайону "Сонячний" в м. Керчі викрали корову, яка належала ОСОБА_3 чим заподіяли їй шкоду на суму 2500 грн..

20.02.2007 року ОСОБА_1в районі Павлівського маяка в м. Керчі знайшов 12 патронів, які переніс у квартиру АДРЕСА_1 де і зберігав їх.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, суд безпідставно виправдав ОСОБА_1 у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України через те, що були неповно та однобічно досліджені усі зібрані досудовим слідством докази та не дано їм належної оцінки. В основу вироку суд поклав лише показання ОСОБА_1, які він давав під час судового слідства.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно дослідив усі представлені у справі докази та дав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про недоведеність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до чинного законодавства, фактичні обставини у касаційній інстанції не досліджуються.

Посилання у поданні на те, що у суду не було достатніх підстав щодо виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України не грунтуються на матеріалах справи.

Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах, оскільки сам ОСОБА_1не визнав свою вину у вчиненні крадіжок майна, належного ОСОБА_3та ОСОБА_2 придбанні та зберіганні боєприпасів, а на досудовому слідстві обмовив себе у вчиненні цих злочинів на прохання працівників міліції в обмін на надані йому ліки для лікування гангрени ніг.

Ця обставина перевірялась в судовому засіданні і була підтверджена.

Так, з показань свідка ОСОБА_4, працівника міліції, убачається, що дійсно він купляв ОСОБА_1 ліки, оскільки у того були проблеми зі здоров'ям.

Крім того, судові інстанції правильно зазначили, що не можуть взяти як докази вини ОСОБА_1 показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не вказували на нього як на крадія їх майна, або особу, яку можна підозрювати у вчиненні цих злочинів. Також досудовим слідством ні разу не був допитаний ОСОБА_5, який по версії слідства, скоював крадіжки з ОСОБА_1 а останній заперечував знайомство з цією особою. Суд першої інстанції правильно не прийняв як доказ вини ОСОБА_1 дані протоколу відтворення обстановки та обставин події, оскільки дана процесуальна дія виходила від нього самого та не були допитані як працівниками міліції, так і у суді поняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оскільки ОСОБА_8по вказаному місцю проживання не проживає, а будинок, котрий вказаний як місце проживання ОСОБА_7а у протоколі по вул. Юннатів не існує. Крім того, згідно адресного довідкового бюро м. Керчі ОСОБА_7 та ОСОБА_8в м. Керчі не зареєстровані. Не допитувався досудовим слідством іОСОБА_6, у якого проживав ОСОБА_1і у якого у будинку були вилучені боєприпаси, у зв'язку із смертю,

Апеляційний суд також розглянув справу повно та об'єктивно і дав мотивовану відповідь на всі доводи апеляції прокурора, в тому числі, дана оцінка всім зібраним у справі доказам. Переконливих доводів про необ'єктивний та незаконний розгляд справи судом апеляційної інстанції у поданні прокурора немає.

Оскільки всі можливості для подальшого збору доказів по цій справі вичерпані, то судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вказаних злочинах.

За таких обставин колегія вважає, що суд дійшов правильного висновку щодо виправдання ОСОБА_1 за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, вирок Керченського міського суду АР Крим від 12 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року щодоОСОБА_1 - без зміни.