Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, такий, що судимості не мав,

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 21 травня 2005 року приблизно о 2-ій год., знаходячись в салоні автомобіля "Славута" реєстраційний номер НОМЕР_1 "таксі" по вул. Рубчака в м. Львові, вчинив розбійний напад на водія ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров'я, яке виразилось у здавлюванні шиї потерпілого руками та погрозах фізичною розправою, під час якого заволодів грошима ОСОБА_3 на суму 60 гривень.

Він же 6 жовтня 2005 року приблизно о 22-ій год. на вул. Окуневського, 1 у м. Львові за попередньою змовою з невстановленими слідством особами вчинив розбійний напад на ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, під час якого заволодів майном потерпілої на загальну суму 1669 гривень.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, справу закрити за відсутністю у діях засудженого складу злочину. Стверджує, що ОСОБА_1 розбій не вчиняв, вказуючи на обґрунтування вини засудженого на суперечливих доказах. Посилається на однобічність проведеного в справі досудового та судового слідства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у розбої, вчиненого як особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Такий висновок суду ґрунтується на показаннях потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які стверджували, що саме ОСОБА_1 було вчинено на них розбійний напад, у ході якого той здавлював шию руками, а також висловлював стосовно ОСОБА_3 погрози фізичної розправи. Застосоване до них ОСОБА_1 фізичне насильство, вони сприймали як реальну загрозу їх життю та здоров'ю.

Зазначені показання потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про обставини заволодіння їх майном ОСОБА_1 були послідовними впродовж досудового слідства та в суді, підтвердились ними при проведенні з ОСОБА_1 очної ставки, а також узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які при патрулюванні вул. Великого в м. Львові за повідомленням ОСОБА_3 про вчинення на нього нападу затримали ОСОБА_1, який зі слів потерпілого заволодів його грошима, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, даними протоколу впізнання ОСОБА_4 ОСОБА_1 як одного з осіб, які вчинили на неї розбійний напад.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що в середині жовтня 2005 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_10 придбати в нього мобільний телефон "Нокіа 3120" без сім-карти, сказавши, що цей мобільний телефон передав йому дядько з Чехії. ОСОБА_10 з ОСОБА_1 приїхали до ОСОБА_9 і той придбав за 400 гривень мобільний телефон. Згодом від працівників міліції стало відомо, що мобільний телефон є краденим і його вилучили в приміщенні міліції.

При проведенні очної ставки з ОСОБА_1 свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 показання свої підтвердили.

Суд належно перевіряв показання ОСОБА_1, який заперечив свою причетність до вчинення розбою та показав, що мобільний телефон "Нокіа 3120" йому подарувала ОСОБА_4, з якою був у близьких стосунках.

Зазначені показання ОСОБА_1 матеріалами справи не підтвердились, а тому суд обґрунтовано визнав їх безпідставними і такими, що були спрямовані на уникнення засудженим відповідальності за скоєне.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і його захисника, перевірив викладені в них доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_2, та з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок - законним і обгрунтованим.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно, покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 відмовити.