Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 4 листопада 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянина

України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 грудня 2006 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 і рухаючись по автошляху Сімферополь-Ялта-Севастополь у бік м. Ялта, порушив п.п.1.5, 10.1, 11.2, 13.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України. в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, якому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки суд на підставі ст. 75 КК України необґрунтовано звільнив засудженого від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке безпідставно призначено нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, розглянувши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає що воно підлягає задоволенню.

Як убачається з вироку, висновки суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, є правильними. У касаційному поданні вказані висновки суду не оспорюються.

При призначенні покарання суд повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України щодо загальних положень призначення покарання з метою реалізації принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з матеріалів справи, суд вмотивовано застосував при призначенні ОСОБА_1ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, зокрема, наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Водночас призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців, суд припустився помилки.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначене як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Оскільки санкція ч. 2 ст. 286 КК України не вказує на мінімальний строк позбавлення права керувати транспортними засобами, суд повинен був керуватися вимогами положень Загальної частини КК України (2341-14) .

Крім того, згідно з п. 9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання, додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає у резолютивній частині вироку. Такої вказівки вирок суду не містить.

За таких обставин вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2007 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого серед іншого належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи, на які посилається прокурор у касаційному поданні. Якщо при новому судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то покарання вказаній особі має бути призначеним з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а також відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) .

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2007 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі суду.