за участю прокурора Бобровницького А.Е. та заявника ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 28 січня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 7 лютого 2008 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України від 8 січня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_2

Постановою прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України від 8 січня 2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_2 за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_1, за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 368 та ч. 1 ст. 423 КК України. Вказана постанова винесена за результатами проведеної перевірки, в ході якої не встановлено фактичних даних, які б свідчили про надходження до військової прокуратури Київського гарнізону звернень ОСОБА_1 від 10 серпня 2006 року та від 13 грудня 2006 року, а також які б свідчили про вчинення службового підроблення, створення умов до давання ОСОБА_1 або вимагання у останнього хабара чи зловживання службовим становищем з боку військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_2

Постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 28 січня 2008 року скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції Миколайчука А.Б. від 8 січня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону України від 7 лютого 2008 року постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 28 січня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону від 8 січня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінально- процесуального закону просить скасувати постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 28 січня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону України від 7 лютого 2008 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Військової судової колегії Верховного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Зазначені в касаційній скарзі дані про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом касаційної інстанції були ретельно перевірені, однак підтвердження не знайшли. Висновок у постанові зроблений з дотриманням вимог ст. 99 КПК України і випливає з фактичних обставин, які встановлені під час прокурорської перевірки заяви ОСОБА_1 від 6 грудня 2007 року прокурором відділу військової прокуратури Центрального регіону, та підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами згаданої перевірки, які не викликають сумнівів у своєї достовірності. Скарга ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно військового прокурора Київського гарнізону розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог ст. - 236-2 КПК України.

Перевіряючи в порядку ст. - 236-2 КПК України доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, судом зроблено висновок про відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 368 ч.2, 423 ч. 1 КК України, а відтак і відсутність підстав для порушення щодо нього кримінальної справи. За змістом ст. 366 ч. 1 КК України службовим підробленням є внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів. В ході перевірки не встановлено будь-яких даних про те, що військовий прокурор Київського гарнізону полковник юстиції ОСОБА_2 особисто чи опосередковано через своїх підлеглих працівників вніс до книги обліку вхідної кореспонденції військової прокуратури Київського гарнізону за 2006 рік завідомо неправдиві відомості про надходження і реєстрацію заяв ОСОБА_1 від 10 серпня і 13 грудня 2006 року чи вчинив інше підроблення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Під час розгляду скарги ОСОБА_1 військовим судом Київського гарнізону та апеляційним судом Центрального регіону України порушень закону, які можуть бути підставою для скасування прийнятих ними рішень, судом касаційної інстанції не встановлено. Судові рішення поставлені у справі при дотриманні вимог кримінально-процесуального закону і належним чином мотивовані. Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які вплинули чи могли вплинути на законність та обґрунтованість рішень не виявлено. Відсутні будь-які дані, які б могли вказувати на те, що дії військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_2 містять ознаки складу злочину, а тому оскаржувана постанова від 8 січня 2008 року щодо нього є законною.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 394- 396, 398 КПК України, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 28 січня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 7 лютого 2008 року залишити без задоволення.