Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2007 року

засуджений: за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України суд визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а згідно ст. 71 КК України суд призначив засудженому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 100 грн. на користь потерпілої ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 6 лютого 2007 року, приблизно о 14 год., під час перебування у залі ігрових автоматів "Фаворит", що знаходяться по вул. Шевченка, 73 у м. Павлограді, скориставшись відсутністю касира, він через вікно із приміщення каси таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3 на суму 1425 грн.

6 квітня 2007 року, приблизно об 11 год. 30 хв., біля центрального універмагу по вул. Шевченка, 118 у м. Павлограді, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, ОСОБА_1 відкрито викрав у раніше знайомої йому потерпілої ОСОБА_2 гроші в сумі 100 грн.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений просить пом'якшити призначене йому покарання. Також ОСОБА_1 вважає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції мали місце обставини, які виключали участь судді Грищенко П.О. в розгляді справи. Крім того, засуджений указує на однобічність, неповноту судового слідства і посилається на те, що показання в ході досудового слідства він давав внаслідок застосування щодо нього незаконних заходів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що його скарга задоволенню не підлягає.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, відповідно до положень, зазначених у ч. 1 ст. 398 КПК України, можуть бути - істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується засудження ОСОБА_1 за вчинення наведених у вироку неправомірних дій - крадіжки та пограбування, то колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні цих злочинів, які кваліфіковано за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, оскільки це відповідає дослідженим у судовому засіданні і наведеним у вироку доказам.

Питання призначення засудженому покарання суд першої інстанції вирішив відповідно до вимог ст. 65 КК України. Зокрема, суд належним чином врахував встановлені по справі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані, що характеризують особу засудженого. Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1покарання не встановлено.

Викладені у касаційній скарзі засудженого доводи щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи до компетенції касаційного суду не відноситься.

Будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували обґрунтованість посилань засудженого на те, що в ході досудового слідства він давав показання в результаті застосування до нього незаконних заходів по справі не встановлено.

Викладені у касаційній скарзі засудженого мотиви, через які на його думку головуючий по справі суддя Грищенко П.О. не міг брати участь у розгляді даної справи судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в ході перевірки матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до положень, передбачених у п.2-1 ч.1 ст. 54 КПК України суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував, зокрема, питання щодо зміни запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що питання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 вирішувалось за участі головуючого Грищенка О.П. у ході судового розгляду.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок, колегією суддів по справі не виявлено.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність касаційних підстав для скасування чи внесення змін до постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.