Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 28 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 4 квітня 2007 року.

Вказаним вироком засуджені

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин

України, не судимий в силу ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянин

України, раніше не судимий,

за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3народження, громадянин

України, раніше не судимий,

за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно зі ст. 104 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що 14 лютого 2007 року, близько 14 год. 30 хв., на території недобудованого будинку, розташованого по вул. 9 травня, 45 у м. Євпаторії вказані особи нанесли легкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 і відкрито викрали у нього 10 грн. та мобільний телефон "Соні-Еріксон" з сім-карткою загальною вартістю 2080 грн.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційному поданні прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Прокурор вказує на те, що суд вийшов за межі пред'явленого вказаним вище особам обвинувачення, а також визнав стосовно ОСОБА_1 як обставину, що обтяжує покарання "вчинення злочину стосовно неповнолітнього".

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Як убачається з вироку, висновки суду про винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, є правильними. У касаційному поданні вказані висновки суду не оспорюються.

Доводи касаційного подання про те, що судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема ст. 275 КПК України, є безпідставними. Посилання прокурора на те, що стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, тобто невмотивовано виключив кваліфікуючу ознаку злочину "грабіж, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого" і вказав, що підсудні вчинили грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, не відповідають матеріалам справи.

Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 19 лютого 2007 року ОСОБА_4 спричинені легкі тілесні ушкодження (а.с. 31). При винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 102), ОСОБА_1 (а.с. 106), ОСОБА_3 (а.с. 110) орган досудового слідства зазначив, що своїми діями вказані особи вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У обвинувальному висновку орган досудового слідства також вказав, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінується злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб (а.с. 122-127).

Таким вчином, інкримінуючи підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, суд не вийшов за межі пред'явленого обвинувачення і не порушив вимоги ст. 275 КК України.

Водночас при призначенні покарання ОСОБА_1 суд у порушення вимог ст. 65 та 67 КК України неправильно визнав як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину стососвно неповнолітнього.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КК України при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені у ч. 1 цієї статті. У переліку обставин, які обтяжуються покарання і визначені у ч. 1 ст. 67 КК України, обставина "вчинення злочину стосовно непонолітнього" не передбачена.

За таких обставин вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2007 року підлягає зміні.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини вироку Євпаторійського міського суду АР Крим від 4 квітня 2007 року посилання на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, вчинення злочину стосовно неповнолітнього.

У решті цей вирок залишити без змін.