розглянула в судовому засіданні в м.Києві 23 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 4 липня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 149 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 303 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі.

Цивільні позови залишені без розгляду, долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оспорюються.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації, втягнення у заняття проституцією, повторно, а також незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Так, з листопада 2004 року ОСОБА_1 на власному автомобілі разом із засудженим по цій же справі ОСОБА_2 їздив по населеним пунктам Миколаївської області з метою пошуку і вербовки молодих жінок, яким повідомляв про гарні умови праці у сфері обслуговування за кордоном, переконував у безпечності поїздки та легальному працевлаштуванні, умисно приховуючи від останніх, що в подальшому на території Туреччини вони надаватимуть платні сексуальні послуги. Також ОСОБА_1 надавав свою квартиру для тимчасового проживання жінок, яких він з ОСОБА_2 хотіли відправити за кордон. Таким чином засуджені втягнули в систематичне заняття проституцією потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_7

ОСОБА_2, отримуючи від іншої особи, справа щодо якої виділена в окреме провадження, грошові перекази за відправлених за кордон жінок, отриманий прибуток ділив з ОСОБА_1

Крім того, ОСОБА_1 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 однозарядний пістолет спрощеної конструкції, який є вогнепальною зброєю, з патроном до нього.

У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на необґрунтованість його засудження за ч.2 ст. 149 та ч.2 ст. 303 КК України і просить звільнити від покарання за ч.1 ст. 263 КК України. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, застосування незаконних методів слідства, порушення його права на захист. Вважає, що цивільні позови потерпілих є необґрунтованими.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах.

Зокрема, його винність підтверджується показаннями засудженого по цій же справі ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними протоколів пред'явлення особи для впізнання по фотографіях, з яких видно, що потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_1 як особу, у якої вона проживала до виїзду в Туреччину та яка відвозила її до аеропорту; потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка пропонувала їй працевлаштування в Італії, внаслідок чого її було продано турецьким сутенерам, свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка разом з ОСОБА_2 займалася відправленням дівчат у Туреччину для зайняття проституцією, сукупністю інших доказів.

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну юридичну оцінку.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Непереконливими є посилання засудженого на застосування незаконних методів ведення слідства та порушення його права на захист, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінальної справи, з яких не вбачається, що докази по справі отримані внаслідок застосування до ОСОБА_1 фізичного або психологічного тиску та видно, що його захист під час досудового слідства здійснювали адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у суді першої інстанції - адвокат ОСОБА_11, в апеляційному суді - адвокат ОСОБА_12

Доводи засудженого на необґрунтованість цивільних позовів потерпілих є безпідставними, оскільки, зі змісту вироку видно, що цивільні позови, заявлені потерпілими, залишені без розгляду.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

головуючогоКравченка К.Т.
суддів	Шевченко Т.В., Гошовської Т.В.