Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні 23 жовтня 2008 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляційним судом, та касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 липня 2008 року,

заступник Генерального прокурора України постановою від 17 лютого 2006 року порушив кримінальну справу за фактом учинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", ТзОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби в Голосіївському районі міста Києва за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно із цією постановою приводом до порушення кримінальної справи були звернення народного депутата України ОСОБА_3 та заява генерального директора ЗАТ "Наукове виробниче об'єднання "Агрокомплекс" ОСОБА_2щодо незаконного заволодіння акціями ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", які належали ЗАТ "НВО "Агрокомплекс", а підставами - достатні дані, які містилися у доданих до звернення матеріалах, що вказували на наявність у діях службових осіб ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", які діяли за попередньою змовою із службовими особами ТОВ "Трансферт" і службовими особами державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва та шляхом шахрайства, зловживаючи службовим становищем, заволоділи акціями ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", вартістю 92 108 895 гривень, що належали ЗАТ "НВО "Агрокомплекс", ознак злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2007 року за скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 - директора ЗАТ "Гефест Інтернейшнл" скасовано постанову заступника Генерального прокурора України від 17 лютого 2006 року про порушення кримінальної справи за фактом учинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефест Інтернейшнл", ТОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, та відмовлено в порушенні вказаної кримінальної справи.

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та адвокатом ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2- генерального директора ЗАТ "НВО "Агрокомплекс".

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 3 липня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення як постановлені з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди безпідставно скасували постанову про порушення кримінальної справи, оскільки розглядали це рішення не з точки зору наявності приводів і підстав для його прийняття, а вдалися до оцінки дій прокуратури щодо перевірки повідомлення про злочин із посиланням на необхідність встановлення на цій стадії обставин, які підлягають доказуванню в кримінальній справі при провадженні досудового слідства.

У касаційній скарзі захисника містяться аналогічні доводи й прохання. Крім того, захисник вказує на те, що під час розгляду справи місцевим судом були порушені права ОСОБА_2, якому як особі, за заявою якої було порушено кримінальну справу, суд у порушення вимог ст. 236-8 КПК України не направив копію постанови про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи, внаслідок чого він не знав про час і місце судового розгляду, участі у ньому не брав та не зміг скористатися своїми процесуальними правами. Також у скарзі порушується питання про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній не зазначені підстави, через які апеляції визнано необґрунтованими.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора та захисника, які підтримали касаційне подання і касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову заступника Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи за фактом учинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", ТОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, суд послався на те, що при її винесенні були порушені вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, зокрема, у постанові не зазначено приводів до порушення кримінальної справи; не наведено достатніх підстав для прийняття такого рішення; не проведено належної перевірки відомостей, що містилися у зверненні народного депутата ОСОБА_3 та заяві генерального директора ЗАТ "НВО "Агрокомплекс" ОСОБА_2щодо незаконного заволодіння акціями; справа порушена за фактом у той час, коли було відомо коло осіб, в діях яких заступником Генерального прокурора встановлено ознаки злочинів.

Проаналізувавши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає зазначене рішення місцевого суду помилковим, передчасним і таким, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Так, як убачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, 16 лютого 2006 року до Генерального прокурора України звернувся народний депутат України ОСОБА_3. із проханням розглянути заяву директора ЗАТ " НВО "Агрокомплекс" ОСОБА_2щодо незаконного заволодіння службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва акціями вартістю 92 108 895 грн., які належали ЗАТ "НВО "Агрокомплекс". До вказаного звернення народного депутата були долучені ксерокопії документів на 295 аркушах, у тому числі й заява ОСОБА_2

Саме на це звернення народного депутата та заяву генерального директора ОСОБА_2міститься посилання у постанові про порушення кримінальної справи як на привід до порушення кримінальної справи.

Отже, висновок суду щодо відсутності в оскаржуваній постанові посилань на приводи до порушення кримінальної справи зроблений без врахування вимог ч. 1 п. 1 ст. 94 КПК України.

Розглянувши долучені до звернення народного депутата та заяви ОСОБА_2матеріали, заступник Генерального прокурора України дійшов висновку, що в них містяться достатні дані до порушення кримінальної справи за фактом учинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", ТОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва, навівши у мотивувальній частині відповідні обґрунтування.

Дійшовши висновку про недостатність цих даних для порушення кримінальної справи, суд послався на те, що прокурором до порушення кримінальної справи не було проведено перевірки викладених у заяві ОСОБА_2фактів.

Цей висновок суду зроблений без урахування вимог ст. 97 КПК України, яка передбачає обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини, порядок і строки їх розгляду. Питання щодо необхідності проведення перевірки викладених у заяві фактів вирішується у кожному конкретному випадку тією особою, у провадженні якої знаходиться ця заява.

За таких обставин посилання суду на те, що прокурор був зобов'язаний проводити перевірку заяви ОСОБА_2, не ґрунтується на вимогах закону.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, у разі оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи особа, за заявою якої було порушено справу, повідомляється про надходження скарги, а також про час і місце її розгляду судом, а при явці в судове засідання їй надається слово для дачі пояснень.

Ці вимоги закону судом дотримані не були.

Як убачається з матеріалів справи, місцевий суд, прийнявши до розгляду скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та відкривши по ній провадження, не повідомив про це ОСОБА_2, за заявою якого була порушена кримінальна справа, як і про час та місце розгляду скарги.

Це призвело до порушення прав ОСОБА_2, який був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи та скористатися своїми процесуальними правами, що колегія суддів вважає істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, оскільки це перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і прийняти законне рішення.

Також, приймаючи рішення про скасування в цілому постанови про порушення кримінальної справи, місцевий суд залишив поза увагою той факт, що за поданою скаргою інтересів ОСОБА_5 як генерального директора ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" стосувалося лише порушення справи щодо службових осіб цієї органі зації, а тому, скасувавши постанову і щодо порушення кримінальної справи за фактом учинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Трансферт" та державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва, суд вийшов за межі предмету розгляду.

Викликає сумнів у правильності й висновки суду про те, що у даному конкретному випадку на момент порушення кримінальної справи було встановлено коло осіб, які вчинили злочин, зокрема, про причетність до цього ОСОБА_5

У відповідності до вимог ст. 236-7 КПК України скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину може бути подана особою, інтересів якої стосується порушена справа, з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Суд, визнаючи таку скаргу прийнятною, також повинен був зазначити в постанові, які саме дані свідчили про те, що постанова про порушення кримінальної справи стосувалася інтересів саме ОСОБА_5, чого зроблено судом не було.

У той же час у матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, містяться дані про те, що у квітні 2005 року від імені ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" був поданий позов до господарського суду м. Києва про зобов'язання ЗАТ "НВО "Агрокомплекс" виконати умову договору від 14 березня 1994 року про передачу права власності на нафтопродукти. При цьому у позовній заяві була неправильно вказана адреса відповідача, що позбавило можливості представників ЗАТ "НВО "Агрокомплекс" взяти участь у судових розглядах справи по суті, оскаржувати прийняті рішення та брати участь на стадії виконання рішення суду. Як наслідок, на рахунок ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" були перераховані акції на суму 92 108 895 грн., які належали ЗАТ "НВО "Агрокомплекс". На деяких документах мається підпис від імені директора ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" ОСОБА_5 Разом із тим, для висновку щодо причетності саме ОСОБА_5 до вчинення зазначених дій, у справі відсутні достатні та необхідні дані.

Ці обставини не були прийняті до уваги судом першої інстанції, а тому висновок суду про те, що у даному випадку кримінальна справа повинна була бути порушена щодо генерального директора ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", суперечить матеріалам справи та не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Оскільки апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляцій прокурора та захисника ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2та залишаючи їх без задоволення, не звернув увагу на допущені помилки і не усунув їх, то ухвала апеляційного суду, як і постанова місцевого суду, підлягають скасуванню, справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій та касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2007 року про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 17 лютого 2006 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернейшнл", ТОВ "Трансферт" і державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 липня 2008 року про залишення вказаної постанови суду без зміни с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд місцевий в іншому складі суддів.