розглянула в судовому засіданні 21 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18 квітня 2006 року

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 3 ст. 308 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_2, який у касаційному порядку вирок не оскаржує.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 23 серпня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він за попередньою змовою із ОСОБА_2близько 09 години 6 листопада 2004 року біля нічного клубу "Заїр" у м. Ірпіні Київської області із застосуванням небезпечного для життя і здоров'я потерпілого насильства вчинив вимагання у ОСОБА_3. наркотичних засобів і грошових коштів, якими засуджені заволоділи 10 листопада 2004 року в смт. Буча Київської області.

У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 поставлено питання про скасування судових рішень щодо нього і направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з істотними порушенням вимог КПК України (1001-05) і неправильним застосуванням кримінального закону. ОСОБА_1 зазначає, що справу сфабриковано, на досудовому слідстві і в суді було порушено його право на захист, в тому числі у частині фіксування судового процесу технічними засобами і ознайомлення з матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Вергізову Л.А., яка просила скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як убачається з матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, а саме: показаннями на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_3. про обставини вимагання у нього ОСОБА_1. і ОСОБА_2наркотиків і грошей з погрозами, які він сприймав реально; показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 та інших, даними протоколів очних ставок між потерпілим, ОСОБА_2і ОСОБА_1., під час яких останні підтвердили показання ОСОБА_3. про вчинення ними злочинів щодо нього, даними протоколів інших слідчих дій, висновками експертиз.

Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив щодо ОСОБА_3. злочини, за які його засуджено, а доводи у скарзі про однобічність, неповноту і необ'єктивність дослідження обставин справи та недоведеність його винності є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, чи що призначене ОСОБА_1. покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і його особі, немає підстав.

Також не заслуговують на увагу посилання засудженого на порушення його права на захист, оскільки матеріалами справи не підтверджуються.

головуючого Присяжнюк Т.І.,
суддів Пекного С.Д., Школярова В.Ф. за участю прокурора Вергізової Л.А.