Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 21 червня 2007 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судиму,

засуджено за ст. 128 КК України до обмеження волі на строк два роки.

На підставі п. "г'' ст. 1 Закону України "Про амністію'' від 19.04.2007 року її звільнено від відбування покарання.

В апеляційному порядку дана кримінальна справа не переглядалася.

За вироком судуОСОБА_1. визнано винною в тому, що вона 3 червня 2007 року, приблизно о 08 годині 50 хвилин, перебуваючи у власному помешканні за аАДРЕСА_1, почувши шум у кімнаті де знаходилася потерпіла ОСОБА_2, яка страждала психічним захворюванням, зайшла до кімнати і побачила, що остання розлила кисіль та розмазує його по підлозі. Обурившись її поведінкою, забувши що у неї в руках знаходиться кухонний ніж, яким вона різала кабачки, засуджена відштовхнула ОСОБА_2 від калюжі, завдавши їй удару ножем, чим спричинила потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодоОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зокрема, вказує, що судом неправильно було перекваліфіковано дії засудженої з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України, у вироку не обґрунтовано такого рішення суду. Крім того, зазначає, що судом було порушено вимоги ст. 299 КПК України, а також незаконно призначено засудженій покарання у виді обмеження волі, оскільки такий вид покарання не застосовується до осіб, які досягли пенсійного віку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Проте, як убачається з протоколу судового засідання, хочОСОБА_1. і визнала свою вину у вчиненому злочині повністю, але під час її допиту в судовому засіданні наполягала, що не мала умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, тобто тим самим оспорювала фактичні обставини справи.

За таких обставин суд не мав права розглядати справу в скороченому порядку, а зобов'язаний був досліджувати докази в повному обсязі.

Крім того, суд, у порушення вимог ст. 334 КПК України, безпосередньо не досліджуючи докази по справі і не навівши мотивів зміни обвинувачення, перекваліфікував діїОСОБА_1. з ч.1 ст.121 на ст. 128 КК України.

Обираючи покаранняОСОБА_1. у виді обмеження волі, суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України таке покарання не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років).

З огляду на матеріали справи,ОСОБА_1. народилася 23 вересня1949 року, тобто на час прийняття судом рішення досягла пенсійного віку, а тому таке покарання до неї не могло бути застосовано.

Таким чином, вирок щодоОСОБА_1. підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вище наведені обставини та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 21 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд цьому ж суду в іншому складі суддів.