Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Сумської області на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 червня 2007 року щодоОСОБА_1.,

зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі п."б'' ст. 1 Закону України "Про амністію' (955-16) ' від 19 квітня 2007 року його звільнено від призначеного покарання.

Постановлено стягнути із засудженого на користь НДЕКЦ Управління МВС у Сумській області 457 грн. 62 коп. витрат за проведення експертизи.

В апеляційному порядку справа на переглядалася.

Вироком судуОСОБА_1. визнано винним у тому, що він у вересні 2006 року в смт. Липова Долина знайшов і зірвав стебла дикорослої коноплі, які подрібнив, висушив та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання. У березні 2007 року вказаний наркотичний засіб (канабіс) у нього було вилучено.

В касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначеного судового рішення щодоОСОБА_1. та направлення справи на нове розслідування у зв'язку з неповнотою досудового і судового слідства та неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує, що суд у вироку, при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, не вказав вагу виявленого у засудженого наркотичного засобу та адресу його проживання, де він зберігав наркотичний засіб. Крім того, зазначає, щоОСОБА_1. раніше було засуджено вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 листопада 2005 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315 КК України до 2 років обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, тобто він скоїв новий злочин у період іспитового строку. Досудовим слідством та судом цю обставину не взято до уваги і діїОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковано неправильно. З цих підстав судом необґрунтовано застосовано доОСОБА_1. і акт амністії.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи в суді проводиться тільки в межах пред'явленого підсудним обвинувачення. Суд при доповненні чи зміні обвинувачення зобов'язаний додержуватися правил, установлених статтями 276, 277, 278 КПК України.

Згідно зі ст. 276 КПК України, клопотання про нове обвинувачення під час судового розгляду вправі заявляти лише прокурор, потерпілий чи його представник. Зміна пред'явленого особі обвинувачення під час судового розгляду, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, є виключно компетенцією прокурора.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачувався за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети їх збуту за обставин, викладених у вироку.

Саме таке обвинувачення підтримав і прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Тому суд діяв у межах, установлених ст. 275 КПК України, оскільки з власної ініціативи не мав права змінювати пред'явлене ОСОБА_1. обвинувачення на більш тяжке, а прокурор таким правом під час розгляду справи в суді не скористався.

Враховуючи викладене, касаційне подання прокурора в частині неправильного застосування доОСОБА_1. кримінального закону задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами касаційного подання про те, що вирок суду винесено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Проте, вирок суду щодоОСОБА_1. не містить вказівки на вагу виявленого у засудженого наркотичного засобу, а також адреси, за якою даний наркотичний засіб зберігався.

Недотримання даної вимоги закону призвело до нечіткого формулювання обвинувачення, що тягне за собою скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, відповідно до п. "г'' ст. 7 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року, амністія не застосовується до осіб, до яких застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням і які під час іспитового строку вчинили умисний злочин. Однак судом було залишено поза увагою дану вимогу закону та безпідставно звільнено засудженого від призначеного покарання.

Під час нового розгляду справи суд першої інстанції має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку і з урахуванням всіх обставин прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 червня 2007 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд цьому ж суду в іншому складі суддів.