Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 21 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області Коршикова В. на судові рішення щодоОСОБА_1

вироком Димитрівського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2007 року

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт Гродівки Красноармійського району Донецької області, мешканця міста Димитрова Донецької області, раніше судимого 30 січня 2007 року за ч. 1 ст. 164 КК України до 80 годин громадських робіт, -

засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України до обмеження волі на строк 1 рік.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.

ОСОБА_1. визнано судом винним і засуджено за те, що він на підставі постанови суду від 19 січня 2001 року був зобов'язаний виплачувати аліменти у розмірі чверті всього свого заробітку на утримання неповнолітнього сина, 1990 року народження. Однак, з січня 2007 року до жовтня 2007 року ОСОБА_1 будучи працездатним, не працював, на обліку в органах зайнятості не перебував, добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, таким чином злісно ухилився від сплати аліментів, у зв'язку з чим за період з 31 січня 2007 року до 28 серпня 2007 року утворилася заборгованість у сумі 1 943 гривні 70 копійок.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу він обґрунтовує тим, що судом ОСОБА_1 безпідставно визначено покарання нижче, ніж передбачено санкцією статті за злочин, вчинений ним, без наведення підстав для прийняття такого рішення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Морозову С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

ОСОБА_1. за вироком суду визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України, тобто за злочин, санкцією якого передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.

Однак суд всупереч закону призначив покарання у виді одного року обмеження волі, не пославшись при цьому на ст. 69 КК України про призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом.

Таким чином судом порушено кримінальний закон, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд. Про це правильно зазначено в касаційному поданні прокурора.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне поданням заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Димитрівського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2007 року, винесений щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.