Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 21 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 308 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на 1 рік; за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 364 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на 1 рік; за ч.1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України суд постановив звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України суд зобов'язав ОСОБА_1 періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, працюючи на посаді головного лікаря Новокиївської амбулаторії сімейної медицини, у с.Новокиївка Каланчацького районного суду Херсонської області, як службова особа, яка зобов'язана організовувати роботу амбулаторії з отримання, прийому, зберіганню, контролю якості та відпуску медпрепаратів, забезпечувати дотримання правил зберігання лікарських наркотичних засобів та інших матеріальних цінностей і є матеріально-відповідальною особою, з корисливою метою та з використанням службового становища всупереч інтересам служби, незаконно заволодів і збув сторонній особі наркотичний засіб "морфін-гідрохлорид", від застосування якого відмовився хворий ОСОБА_2

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та його особі внаслідок м'якості. З цих підстав просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Суд призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися лікарською діяльністю за ч.2 ст. 308 КК України -1 рік, за ч.1 ст. 366 КК України - 1 рік, на підставі ст. 70 КК України остаточно 1 рік. Тобто суд призначив однакові за розміром додаткові покарання, які поглиненню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції Кримінального кодексу (2341-14) , що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. На підставі ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Цих вимог закону суд не дотримався і лише формально перерахував ряд обставин без визначення, які з них є такими, що пом'якшують покарання чи характеризують особу винного.

Також суд не навів мотивів можливості призначення ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 69 КК України і звільнення його від відбування цього покарання, з врахуванням того, що вчинені ОСОБА_1 злочини, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжкими, що він систематично займався збутом наркотичних засобів особі, яка внаслідок цього набула стану наркотичної залежності. Такі дії засудженого були припинені лише після відповідної перевірки контролюючими органами.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді слід вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи і постановити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів буде доведена і не буде встановлено інших обставин, які можуть істотно вплинути на міру покарання, то призначене йому покарання з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного йому покарання, справу направити на новий судовий розгляд.