Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 9 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше неодноразово судимого, останній раз 28.04.2007 року за ч. 2 ст. 389 КК України до арешту строком 2 місяці 10 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням 1 рік.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав встановленим суд, 10 серпня 2007 року близько 15-ї години ОСОБА_1. у с. Верхня Калуського району незаконно придбав наркотичний засіб - 334 гр. макової соломки, яку зберігав та перевозив без мети збуту і яку було у нього виявлено та вилучено працівниками міліції.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Івано-Франківської області, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 зазначає, що суд безпідставно звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та, крім того, не поклав на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Прокурор також зазначає, що суд, в порушення вимог ст. 67 КК України, послався на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1 те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки така цією нормою закону не передбачена. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає матеріалам справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1. повністю визнав свою вину у вчиненому, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

Так, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд навів у вироку переконливі підстави прийняття такого рішення. Зокрема, суд врахував, як вбачається з вироку, що ОСОБА_1. повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, а також його стан здоров'я.

Наведені обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу винного давали суду підстави дійти до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, під час судових дебатів у своїй промові просив, з врахуванням наведених пом'якшуючих обставин та особи винного, призначити засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання м'яким.

Доводи у касаційному поданні про те, що суд, звільняючи ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, не поклав на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, чим допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, позбавлені підстав, оскільки за змістом даної норми закону це право, а не обов'язок суду.

Що стосується доводів у касаційному поданні про те, що суд у вироку послався на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1, яка не передбачена ст. 67 КК України - раніше притягувався до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що це не є підставою для зміни або скасування вироку при обґрунтованості засудження ОСОБА_1 за вчинений злочин, правильності кваліфікації його дій та призначення засудженому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

відмовити у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області.