Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та мешканця м. Костянтинівки Донецької області, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 4 ст. 152 КК України на десять років позбавлення волі;

- за п. п. 2, 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2. визначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні таких злочинів.

У ніч з 23 на 24 вересня 2007 року ОСОБА_2 зі своєю знайомою малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, перебував у гаражі по вулиці Суворова міста Костянтинівки Донецької області, де вживав спиртні напої.

Приблизно о 1-й годині 24 вересня 2007 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_3 попрямував до себе додому за адресою:АДРЕСА_1. Поблизу перехрестя вулиці Бурденка з асфальтованим переїздом, що веде на проспект Ломоносова, навпроти будівлі колишнього лазнево-прального комбінату міста Костянтинівки у ОСОБА_2 виник намір на зґвалтування ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, знаючи, що ОСОБА_3 є малолітньою, використовуючи її безпорадний стан та свою перевагу у силі, темний час доби, відсутність людей на вулиці, які могли б надати потерпілій допомогу, завдав їй удару кулаком в обличчя, повалив на землю, зірвав з неї джинсові брюки та нижню білизну, після чого її зґвалтував.

Після зґвалтування ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що потерпіла почала виказувати погрози про те, що вона має намір повідомити про зґвалтування в правоохоронні органи, у ОСОБА_2, який усвідомлював, що вчинив злочин, виник намір на умисне вбивство потерпілої з особливою жорстокістю, з метою приховання раніше вчиненого щодо неї злочину (зґвалтування).

З метою вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_2 завдав їй удару кулаком в обличчя, від чого потерпіла втратила свідомість.

Розуміючи, що злочинний намір на умисне вбивство ОСОБА_3 не доведений до кінця, ОСОБА_2 відтягнув потерпілу на декілька метрів від місця зґвалтування, після чого взяв на землі масивний камінь, яким завдав ОСОБА_3 численні удари в голову, спричинивши потерпілій забійні рани лоба, верхнього віка правого ока, нижньої губи, підборіддя, синці на обличчі та шиї, крововилив в підшкірну клітчатку і м'язи шиї, під слизову надгортанника, у голосові складки, забій головного мозку.

Смерть ОСОБА_3 настала від тупої травми шиї з розривом правого синхондрозного з'єднання під'язикової кістки, крововиливу в м'які тканини шиї і гортань, що ускладнилася набряком і стенозом гортані і призвело до механічної асфіксії.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1зазначає про те, що обшук домоволодіння ОСОБА_2 був проведений з порушеннями вимог ст. 177 КПК України.

У скарзі йдеться й про порушення права ОСОБА_2 на захист, оскільки відтворення обстановки і обставин події було проведено без участі захисника.

Вказує захисник і на те, що вирок суду ґрунтується на суперечливих доказах та припущеннях, а тому просить скасувати його, а справу щодо ОСОБА_2 - закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу свого захисника; думку прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2 - без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, при допиті як підозрюваного ОСОБА_2 зазначав, що коли він та ОСОБА_3 після вживання спиртних напоїв в гаражі ОСОБА_4 повертались до нього дому, він запропонував ОСОБА_3 вступити з ним у статевий зв'язок, але отримав відмову. Після цього між ними виникла сварка, під час якої він вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, від чого та впала на землю. Стягнувши з потерпілої джинси, він почав її ґвалтувати, а вона пручалася і хапала його за волосся. Статевий акт він не закінчив. ОСОБА_3 погрожувала, що заявить у міліцію, після чого він відтягнув потерпілу від дороги та знайденим каменем почав її бити до тих пір, поки вона не перестала подавати ознаки життя (т.1 а.с. 83-84).

Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_2 підтвердив ці показання та на місці вчинення злочинів детально розповів і продемонстрував як саме ґвалтував ОСОБА_3 та позбавляв її життя ( т.1 а.с. 108-113).

За показаннями свідка ОСОБА_3 вона разом із сестрою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знаходились у гаражі ОСОБА_4 Потім сестра та ОСОБА_2 пішли до нього додому. Наступного дня вона, не знайшовши ОСОБА_3, пішла додому до ОСОБА_2 та запитала у нього, де сестра. ОСОБА_2 відповів, що вона пішла від нього приблизно о другій годині ночі.

Свідок ОСОБА_5 зазначав, що був присутній при розмові ОСОБА_5 та ОСОБА_2, під час якої засуджений стверджував, що ОСОБА_3 пішла від нього о другій годині ночі.

За даними протоколу огляду місця події, на пустирі біля колишнього лазнево- прального комбінату міста Костянтинівки знайдено труп малолітньої ОСОБА_3(т.1 а.с. 20-30).

При огляді в приміщенні моргу в лівій руці трупа ОСОБА_3 виявлено затиснуте в кулаку волосся ( т.1 а.с. 33).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи вилучене з лівої руки трупа ОСОБА_3 волосся могло належати ОСОБА_2.(т.1 а.с. 165-171).

За даними висновку судово-ґрунтознавчої експертизи ґрунтові нашарування, вилучені з куртки ОСОБА_2, характеризуються спільною родовою та груповою належністю з різновидами зразків ґрунту, вилученими біля місця виявлення трупа ОСОБА_3 (т.1 а.с. 203-208).

Як видно з висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 були спричинені такі тілесні ушкодження: масивна тупа травма лицьового скелета черепа з переломом нижньої та верхньої щелеп, перлом кісток носа, правої під'язикової кістки, забійні рани лоба, верхнього віка правого ока, нижньої губи, підборіддя, синці на обличчі та шиї, крововилив в підшкірну клітчатку і м'язи шиї, під слизову надгортанника, у голосові складки, забій головного мозку.

Смерть ОСОБА_3 настала від тупої травми шиї з розривом правого синхондрозного з'єднання під'язикової кістки, крововиливу в м'які тканини шиї і гортань, що ускладнилася набряком і стенозом гортані і призвело до механічної асфіксії (т.1 а.с. 192-193).

Виходячи з сукупності цих та інших доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, суд обґрунтовано кваліфікував дії винного за п.п. 2,4,9 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 152 КК України.

Доводи захисника про порушення вимог ст. 177 КПК України під час проведення обшуку житла ОСОБА_2 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки закон дозволяє у невідкладних випадках проводити обшук без постанови судді з направленням прокуророві протягом доби протоколу цієї слідчої дії. Як видно з матеріалів справи, слідчий дотримався вказаних положень закону, надіславши у визначений термін протокол проведеного обшуку прокурору (т.1 а.с. 58-59).

Як видно з матеріалів справи, під час проведення обстановки і обставин події ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого примусу розповідав про обставини вчинених ним злочинів, жодних зауважень у нього з приводу цієї слідчої дії не було. Після демонстрації відеозапису відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_2 також зауважень не мав (т.1 а.с. 108-114).

Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника про порушення прав засудженого під час проведення вказаної слідчої дії.

Висновкам експертиз, які на думку захисника не підтверджують беззаперечно винуватість його підзахисного, суд у вироку дав оцінку в сукупності з іншими доказами в справі. Належним чином проаналізувавши фактичні дані, які містяться у висновках проведених в справі експертиз та інших джерелах доказів, суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги захисника про те, що вирок суду ґрунтується на припущеннях.

Призначене ОСОБА_2. апеляційним судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.