Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 23 травня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 310 КК України до обмеження волі на 2 роки;

ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна;

ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на 4 роки, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання - позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 2 жовтня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він у квітні 2006 року, біля свого будинку на АДРЕСА_1, незаконно посіяв насіння коноплі, з яких виросло 20 рослин коноплі, які він у кінці серпня 2006 року зірвав і переніс до місця свого проживання для подальшого висушування, виготовлення і зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани.

У кінці січня 2007 року ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, незаконно виготовив із зазначеної вище коноплі особливо небезпечний наркотичний засіб - марихуану в кількості 2 346 г у висушеному виді та особливо небезпечний наркотичний засіб - гашиш вагою 6,9 г, з яких 1176 г марихуани і 6,9 г гашишу незаконно зберігав без мети збуту, а 1170 г марихуани зберігав з метою збуту. Зазначені наркотичні засоби ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання до 8.02.2007 р., тобто до дня вилучення працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд вироку щодо нього у зв'язку із порушенням кримінально-процесуального закону. Посилається на застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства та що було порушено його право на захист (не надано адвоката в судовому засіданні). Вважає, що доказів у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 310 КК України, не має. Судом не враховано, що він раніше не судимий, на утриманні в нього знаходяться 5 неповнолітніх дітей. Просить вирок скасувати, виключити із вироку засудження його за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 310 КК України і перекваліфікувати його дії на ч.2 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка просила скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України грунтуються на доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України відповідає встановленим судом обставинам.

Доводи засудженого у скарзі про застосування до нього недозволених методів ведення слідства перевірялись апеляційним судом і визнані такими, що не підтверджуються матеріалами справи, про що наведені відповідні мотиви в ухвалі апеляційного суду.

Посилання засудженого на порушення судом його права на захист не є переконливими.

Як вбачається з матеріалів справи право мати захисника було роз`яснено ОСОБА_1 відповідно до вимог закону як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні 4.04.2007 р., і він від послуг адвоката відмовлявся.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого та обставин, що пом`якшують покарання і за своїм розміром є мінімальне. Підстав для пом`якшення покарання колегія суддів не знаходить.

Разом з тим колегія суддів вважає, що вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст. 310 КК України підлягає зміні.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст. 310 КК України за незаконний посів близько 20 рослин коноплі, який він вчинив у квітні 2006 року.

Законом України від 15.04.2008 року у ч.1 ст. 310 КК України внесені зміни, згідно з якими кримінально-карними є дії по вирощуванню не менше 100 рослин конопель чи снотворного маку.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч.1 ст. 5 КК України закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, на час розгляду справи в касаційному порядку вчинені засудженим дії по вирощуванню 20 рослин конопель не є кримінально карними.

Тому вирок у цій частині підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв`язку з декриміналізацією злочину.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування постановлених у справі судових рішень, у справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Болградського районного суду Одеської області від 23 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч.1 ст. 310 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити у зв`язку з декриміналізацією злочину.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 і ч.2 ст. 309 КК України, до покарання, призначеного судом.