Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 жовтня 2008 р. кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

1956 р. народження, громадянина

України, судимого 28.01.2005 р. за ч.1

ст. 213 КК України до 150 годин

громадських робіт,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік і покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

З засудженого стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди і 250 грн. за надання юридичної допомоги, а також 4500 грн. у відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28 жовтня 2005 року о 19 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ-24 д. н. НОМЕР_1 і рухаючись автодорогою Львів - Івано-Франківськ в напрямку м. Львова по вул. Галицькій в м. Рогатині, порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3, 12.1.12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, якій були заподіяні смертельні тілесні ушкодження.

У касаційному поданні заступник прокурора, посилаючись на те, що суд призначив ОСОБА_1 м'яке покарання і необґрунтовано звільнив від його відбування на підставі ст. 75 КК України, а також на те, що безпідставно не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, просить про скасування вироку і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання - добровільне повне відшкодування матеріальної шкоди і часткове моральної, думку потерпілих, які просили ОСОБА_1 суворо не карати, позицію прокурора у судовому засіданні, який у судових дебатах просив застосувати до засудженого правила ст. 75 КК України, і дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Також суд дійшов правильного висновку про обрання засудженому покарання без призначення додаткового - позбавлення права керувати транспортними засобами, що мотивовано у вироку належним чином.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановленого у справі судового рішення, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Отже, передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області щодо ОСОБА_1 відмовити.