Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Кременського районного суду від 21 серпня 2007 року,

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, 1960 року народження, раніше несудимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 342 КК України на 1 рік позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади.

На підставі ст. 75 КК України засуджений від відбування покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що обіймаючи посаду заступника начальника Державної виконавчої служби у Кременському районі, 27 грудня 2006 року в службовому кабінеті, одержав хабар поєднаний з вимаганням, у розмірі 2700 грн. від голови фермерського господарства "Агро-Вікторія" ОСОБА_3 за виконання судового рішення щодо приватного підприємця ОСОБА_2

Після чого ОСОБА_1 вчинив опір працівникам міліції: капітанам ОСОБА_4 та ОСОБА_5. і лейтенанту ОСОБА_6, які проводили його затримання у зв'язку з одержання ним хабара.

У апеляційній інстанції справа не переглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Луганської області, вважає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1а на підставі ст. 75 КК України від додаткового покарання. Просить судові рішення скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винностіОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів, що у касаційному поданні не оспорюється.

У резолютивній частині вироку, суд зазначив, що звільняєОСОБА_1 від покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Згідно ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням може бути призначене додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади.

Відсутність у резолютивній частині вироку вказівки про звільнення від основного покарання, не свідчить про те, що звільнення стосується і додаткового покарання. Так у ст. 75 КК України не зазначені ті покарання, які за законом можуть бути призначені як додаткові.

Якщо у прокурора, чи інших осіб виникають сумніви щодо виконання вироку, то вони можуть звернутися за роз'ясненням у порядку ст. 409 КПК України

Призначаючи покарання ОСОБА_1у, суд урахував не тільки характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, а і дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину свою визнав повністю, має на утриманні неповнолітню дитину.

З урахуванням пом'якшуючих покарання обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1а від покарання з випробуванням.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не знайдено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційного подання заступника прокурора Луганської області відмовити.