Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 9 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2007 року.

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 8 листопада 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такого, що не має судимості в силу

ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

раніше не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та на підставі ст. 76 КК України на неї покладено певні обов'язки.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

В період з 2012.2005 року по 22.01.2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою з АДРЕСА_3 викрали майно ОСОБА_7 на загальну суму 10285 грн..

12.04.2006 року ОСОБА_4, перебуваючи в нетверезому стані, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, викрав майно та гроші потерпілої ОСОБА_5 з АДРЕСА_1 на загальну суму 352 грн..

22.12.2005 року ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, відкрито викрали з АДРЕСА_2 телевізор "Самсунг" вартістю 930 грн., що належав ОСОБА_6.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий апеляційний розгляд. У поданні зазначається, що суд першої інстанції безпідставно не розглянув цивільний позов потерпілої ОСОБА_7. Зазначені обставини залишилися також і поза увагою апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у вчинених злочинах, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України також не оспорюється у поданні. Покарання призначене у відповідності до вимог закону.

Посилання у поданні на те, що суд не розглянув цивільний позов ОСОБА_7 безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 заявила, що має претензії до підсудних щодо відшкодування матеріпланої шкоди, пославшись на а.с. 46 т. 1. Проте, ОСОБА_7 цивільний позов, оформлений у віддповідності з вимогами ЦПК України (1618-15) , не пред'явила. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що цивільний позов пред'явлено неправильно і відмовив потерпілій ОСОБА_7 у задоволенні її цивільного позову, роз'яснивши при цьому, що вона на підставі ст. 28 КПК України має право звернутися до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора щодо невирішення судом цивільного позову, дав вичерпну відповідь на доводи апеляції та правильно відмовив у її задоволенні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає, оскільки в ньому не наведено переконливих доводів того, що суд неправильно розглянув питання щодо вирішення цивільного позову.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 8 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2007 року щодоОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без зміни.