Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянин України, такий, що судився

4.10.2000 р. за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 142 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі

з конфіскацією майна,

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що 27 травня 2007 року приблизно о 11-ій год. на стежці, яка вела до садового кооперативу "Лісова поляна", що поблизу с. Коржі Баришівського району Київської області, він з невстановленою слідством особою вчинили розбійний напад на ОСОБА_2, у ході якого невстановлена особа завдала потерпілому удар палицею, обтягнутою гумою, в область голови. Після того, як ОСОБА_2 впав на землю, вони, погрожуючи саморобним пристроєм для стрільби, заволоділи його майном на загальну суму 658 грн.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що при призначенні ОСОБА_1. додаткового покарання суд не вказав, яка саме частина майна конфіскується, чим неправильно застосував кримінальний закон.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання не підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання необхідно задовольнити частково, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - змінити в порядку ст. 395 КПК України з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними в справі доказами і в касаційному поданні прокурором не оспорюється.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України, проте допустив помилку, вказавши у вироку таку кваліфікуючу ознаку цього злочину як повторність, хоча її у диспозиції статті не зазначено.

Крім того, суд при призначенні ОСОБА_1. додаткового покарання у виді конфіскації майна не вирішив у резолютивній частині вироку, конфіскується все майно чи його частина.

Про необхідність чіткого формулювання у резолютивній частині вироку рішення про конфіскацію майна, щоб не виникало жодних сумнівів під час виконання останнього, свідчать вимоги ст. 59 КК України, а також роз'яснення в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Апеляційний суд допущену місцевим судом помилку не усунув, окрім того, зазначив в ухвалі про можливість її виправлення відповідно до ст. 409 КПК України, що не ґрунтується на законі.

Отже, судові рішення щодо ОСОБА_1 необхідно змінити в порядку ст. 395 КПК України в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та виключити з них таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, як повторність.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 добровільно зізнався у вчиненні розбою та написав явку з повинною, повністю визнавав вину впродовж досудового слідства та судового розгляду, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся.

Ураховуючи наведені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу винного, колегія суддів вважає можливим застосувати ч. 2 ст. 69 КК України та не призначати ОСОБА_1. додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, як обов'язкове.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України змінити, виключити з них таку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, як повторність.

ВважатиОСОБА_1а засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на сім років без конфіскації майна.