розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 07 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами та доповненнями до них засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на судові рішення щодо них,

вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 14 червня 2006 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,

раніше судимого: - 28.08.1992 року за

ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 81, ст. 17,

ч.3 ст. 140 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 26.11.1993 року за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140,

ст. 17, ч.3 ст. 140 КК України на

3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 11.08.1998 року за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140,

ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 142, ч.2 ст. 196-1 КК України

на 8 років 6 місяців позбавлення волі,

звільненого 04.03.2005 року

по закінченню строку покарання,

за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 16 серпня 2004 року таємно викрав з пасовища, розташованого в "Зоні відпочинку'' м. Пологи, корову, яка належала ОСОБА_3., спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 3000 грн.

Він же, 30 серпня 2004 року, приблизно о 03 годині, за попередньою змовою з раніше засудженим за вказаний злочинОСОБА_4., з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, проник шляхом зриву навісного замка до гаражу ОСОБА_5, розташованого вАДРЕСА_1, звідки таємно викрав блок двигуна від автомобіля "Москвич'' вартістю 300 грн. та незаконно заволодів мотоциклом К-750 потерпілого вартістю 700 грн., спричинивши останньому матеріальних збитків на вказану суму.

08 грудня 2004 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1., працюючи експедитором ПП "Конопльов'' оптової бази "Світ солодощів'', перебуваючи на території Центрального ринку в м. Орєхові, таємно викрав зібрані ним з торгівельних точок гроші в сумі 4361 грн. 43 коп.

Він же, 22 грудня 2004 року, приблизно об 11 годині, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно вкрав шкіряну чоловічу куртку вартістю 400 грн., яка належала ОСОБА_6., а також викрав майно потерпілої ОСОБА_7на суму 2170 грн.

Крім того, 10 березня 2005 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою зОСОБА_2., з метою заволодіння чужим майном, проникли через незамкнені двері до помешканняОСОБА_8. (АДРЕСА_3), де вчинили напад на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9., поєднаний із насильством, небезпечним для їх життя і здоров'я та заволоділи майном ОСОБА_8 на суму 370 грн., ОСОБА_9. на суму 720 грн.

У ніч з 13 на 14 березня 2005 року ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до будинкуОСОБА_10 1931 року народження, заАДРЕСА_4 з метою купити горілки. Після відмови потерпілої продати горілку між ними виникла сварка, під час якої засуджений, з метою позбавлення життяОСОБА_10 кілька разів вдарив її по голові відрізком металевої труби, а коли вона впала, наніс їй кілька ударів кухонним ножем в область грудної клітини. Від отриманих ушкоджень потерпіла померла на місці події, після чого ОСОБА_1. таємно викрав з її будинку телевізор вартістю 500 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що він не вчиняв незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_5, розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 та вбивства потерпілоїОСОБА_10 а досудове та судове слідство в цій частині проведено неповно й однобічно, з порушенням його права на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що викладені у вироку висновки суду про його винність у таких злочинах не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами. Вважає, що суд призначив йому надто суворе покарання, не врахувавши всі пом'якшуючі покарання обставини. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, а у доповненні до касаційної скарги - направити справу на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що, на його думку, справу проти нього було сфабриковано.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2. посилається на те, що він не вчиняв злочину, за який його засуджено, кримінальну справу щодо нього сфальсифіковано, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами. Зазначає, що апеляційний суд не повідомив його про дату розгляду справи і, крім того, розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист. За змістом скарги порушує питання про перевірку постановлених щодо нього судових рішень.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у тому числі, й порушення права засуджених на захист, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними злочинів, які оспорюються у касаційних скаргах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, самі засуджені ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на досудовому слідстві дали докладні показання про вчинення ними розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11., а ОСОБА_1. ще й про заволодіння мотоциклом потерпілого ОСОБА_5 та вбивство потерпілоїОСОБА_10

При проведенні за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відтворення обстановки та обставин події вони докладно відтворили і обставини за яких ними були вчинені протиправні дії щодо потерпілих.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними зазначених злочинів також підтверджена даними, що містяться у показаннях потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11.,ОСОБА_12., свідківОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.,ОСОБА_16., ОСОБА_17., протоколі явки з повинною ОСОБА_1., протоколах огляду та вилучення, огляду місця події, очної ставки, висновках судово-медичних та судово-психіатричної експертиз, іншими наведеними у вироку доказами.

Правильно проаналізувавши зібрані в справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними за викладених у вироку обставин розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11., а ОСОБА_1 ще й у заволодінні мотоциклом потерпілого ОСОБА_5 та вбивстві потерпілоїОСОБА_10

Отже, наведені з даного приводу в касаційних скаргах доводи позбавлені підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним інших злочинів, за які його засуджено, не оспорюються в касаційній скарзі і підтверджені перевіреними у справі доказами.

Дії ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 3 КК України, а ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч. ч. 1, 2, 3, 187 ч. 3, 289 ч. 2, 115 ч. 1 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і відповідає ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даним про їх особи та обставинам, які пом'якшують і обтяжують їх відповідальність. Воно є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

Посилання у скарзі засудженого ОСОБА_2 на те, що апеляційний суд не повідомив його про дату розгляду справи і, крім того, розглянув справу без його участі, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 358 КПК України, засуджений що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд у випадку, коли про це надійшло його клопотання.

Як убачається з наявної в справі копії повідомлення про день слухання справи в апеляційному суді, засудженогоОСОБА_2, який перебував під вартою в слідчому ізоляторі, було завчасно повідомлено через начальника цієї установи про розгляд його апеляції в суді апеляційної інстанції, однак в матеріалах справи відсутні дані про те, що він подавав клопотання про його виклик до апеляційного суду.

Посилання засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що його не було ознайомлено з технічним записом судового засідання не є слушними.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 після постановлення вироку, за його клопотанням, було ознайомлено з усіма матеріалами справи та протоколом судового засідання ( т.7 а.с. 160,169, 170-173,181). У зв'язку з несправністю технічного засобу "Тритон" його ознайомлення з аудіозаписом судового засідання було перенесено до завершення ремонту цього приладу, однак ОСОБА_1. відмовився від ознайомлення (т.7 а.с.219).

Не можна визнати обґрунтованими і доводи скарги засудженогоОСОБА_1 про порушення його права на захист, через те, що суд, за його клопотанням, не допустив до участі в справі як захисника його маму - ОСОБА_13., оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що засуджений подавав відповідне клопотання.

Таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б істотними і тягли за собою скасування чи зміну постановлених по справі судових рішень, як про це порушено питання в касаційних скаргах засуджених, у справі не допущено.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційних скарг засудженихОСОБА_1 тОСОБА_2на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 14 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2007 року відмовити.

головуючого	Федченка О.С.,
суддів	Пекного С.Д. і Школярова В.Ф.,