Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2008 року кримінальну

справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимості не має,

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, ч.2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено три роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Згідно зі ст. 76 КК України його зобов'язано періодично, чотири рази на місяць, з'являтися на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 червня 2007 року у с. Углове Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим таємно викрав з автомобіля "Део - Нексія", який належить ОСОБА_2, автомагнітолу "Піонер" вартістю 1700 грн.

Його також засуджено за те, що він 9 червня 2007 року у с. Углове Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим таємно, повторно викрав мопед "Хонда - Леад", вартістю 5000 грн., який належить ОСОБА_3

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 з огляду на те, що епізод викрадення автомагнітоли "Піонер" додаткової кваліфікації за ч.1 ст. 185 КК України не потребує, а також на безпідставність встановлення судом періодичності явки ОСОБА_1 для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи, просить вирок змінити й виключити як зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України та вказівку про встановлення періодичності його явки для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційне подання, вважаючи кваліфікацію дій ОСОБА_1 правильною й вказуючи на необхідність виключення вказівки про встановлення періодичності явки засудженого для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими, і в поданні прокурором не заперечуються.

Що ж до тверджень прокурора у поданні про зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК України (2341-14) , за жоден із яких її не було засуджено.

При сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 3 червня 2007 року учинив крадіжку майна ОСОБА_2 Ці його дії органи досудового слідства кваліфікували за ч.1 ст. 185 КК України. Наступна крадіжка, вчинена 9 червня 2007 року, кваліфікована органами досудового слідства за ч.2 ст. 185 КК України за ознакою вчинення цього злочину повторно. Така кваліфікація його дій відповідає положенням ст. 33 КК України.

Таким чином, суд законно і обґрунтовано визнав учинені ОСОБА_1 діяння сукупністю злочинів і правильно кваліфікував його дії за кожним епізодом окремо, тобто за ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України.

Призначене засудженому покарання з застосуванням ст. 75 КК України відповідає вимогам закону.

Доводи прокурора у касаційному поданні про безпідставність встановлення у вироку періодичності явки ОСОБА_1 в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, є обґрунтованими.

Частиною 1 ст. 76 КК України передбачено перелік обов'язків, які може покласти суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, в тому числі і обов'язок періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Що ж стосується періодичності такої явки, то вона, відповідно до ч. 3 ст. 13 Кримінально-виконавчого Кодексу України, встановлюється кримінально - виконавчою інспекцією, а не вироком суду.

Таким чином, встановлення судом періодичності явки ОСОБА_1 для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи суперечить закону, а тому підлягає виключенню з вироку.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з нього вказівку про встановлення ОСОБА_1 періодичності явки для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи .