Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Знам"янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимості не має,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки. На нього також покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цим же вироком ОСОБА_1 за ч.2 ст. 315 КК України виправдано.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у січні та березні 2007 року у с. Диківка Знам"янського району Кіровоградської області незаконно з метою збуту придбав, виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), який 6 лютого та 16 березня 2007 року повторно незаконно збув ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вагою відповідно 7,5 та 111,02 грами.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 також обвинувачувався у тому, що він протягом січня - березня 2007 року повторно шляхом переконання схилив своїх знайомих ОСОБА_4 один раз, а ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 близько десяти раз до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (марихуани).

За цим обвинуваченням ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 315 КК України та застосування ст. 75 КК України, що потягло невідповідність призначеного останньому покарання ступені тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів уважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 315 КК України є передчасними і не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Згідно з ч.ч.1,4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому вирок повинен бути мотивованим судом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст. 315 КК України, суд не дотримався цих вимог закону.

Як убачається з обвинувального висновку, органи досудового слідства обґрунтували доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 315 КК України, посиланням на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, в яких вони стверджували, що у січні 2007 року під час їх перебування в ПТУ №12 до них підходив ОСОБА_1 і пропонував разом із ним покурити коноплю, на що вони погоджувалися і вживали наркотичний засіб ОСОБА_4 один раз, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 близько десяти раз. Щоразу ініціатором паління коноплі та її постачальником був ОСОБА_1 (а.с.129-130, 131-132, 133-134)

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст. 315 КК України, суд послався на показання підсудного, який заперечив факт схиляння ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 до вживання наркотичних засобів, а також свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказуючи, що вони в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 не схиляв їх до вживання коноплі, а вони добровільно виявили бажання вжити коноплю, яку щоразу надавав ОСОБА_1

Разом із тим, всупереч зазначеним вимогам закону та роз'яснень, що містяться у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , суд першої інстанції належним чином не проаналізував усі фактичні дані, які містяться в показаннях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Так, з показань свідка ОСОБА_5 у суді вбачається, що у січні 2007 року у Знам"янському ПТУ №12 до нього підійшов ОСОБА_1 та запропонував піти покурити коноплю, від чого він відмовився. В подальшому, в лютому і на початку березня 2007 року, ОСОБА_1 знову пропонував йому вжити наркотичний засіб, на що він погодився і декілька раз курив з ним коноплю (а.с. 283).

Свідок ОСОБА_4 у суді зазначив, що у січні 2007 року він чув, як ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_6 вжити коноплю, на що останній погодився (а.с. 281).

Зазначені показання відображені у протоколі судового засідання, проте їх зміст не відповідає викладеним у вироку показанням цих свідків.

Окрім того, суд не оцінив дані про те, щоОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали особливо небезпечний наркотичний засіб близько десяти раз. Кожного разу коноплю постачав ОСОБА_1 Такі дані свідки ОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також зазначали у судовому засіданні.

За таких обставин, висновок суду про недоведеність участі ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину є передчасним, зроблений без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, в тому числі і показань вказаних свідків під час досудового слідства, а тому не може визнаватися законним, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно ретельно дослідити усі докази по справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_1 та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

У разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні сукупності інкримінованих злочинів, суду слід призначити йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, звертаючи увагу на особливості цих злочинів та обставини їх вчинення, кількість епізодів злочинних діянь, ступінь тяжкості кожного з них.

При визнанні винним ОСОБА_1 в більшому об'ємі обвинувачення, ніж встановлено даним вироком, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 394 і 395 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Знам"янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.