Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 2 жовтня 2008 року справу за касаційною скаргою Олійника Миколи Васильовича на окрему ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2008 року щодо нього,

цим судовим рішенням ухвалено довести до відома голови Ради суддів Дніпропетровської області про допущені суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Чернобуком В.І. та Олійником М.В. порушення цивільно-процесуального закону для реагування.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, суддя Олійник М.В., заявивши 28 вересня 2007 самовідвід по цивільній справі № 2-196/07, вирішив питання про передачу цієї справи до іншого суду з порушенням вимог ст. 116 ЦПК України.

У касаційній скарзі Олійник М.В. просить скасувати окрему ухвалу щодо нього як незаконну, зазначаючи, що у нього не було підстав виносити ухвалу про передачу справи № 2-196/07 до іншого суду, оскільки така ухвала була раніше винесена суддею Чорнобуком В.І.

Також Олійник М.В. твердить про те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які ж саме порушення цивільно-процесуального законодавства були ним допущені.

У скарзі йдеться й про те, що ухвала апеляційного суду містить образливу оцінку знань судді, щодо якого вона винесена.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.3 ст. 116 ЦПК України передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – після залишення її без задоволення.

Як видно з матеріалів справи, суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Олійник М.В., заявивши 28 вересня 2007 самовідвід по цивільній справі № 2-196/07, вирішив питання про передачу цієї справи до іншого суду з порушенням вказаних вимог закону, оскільки відповідної ухвали не виніс.

Доводи касаційної скарги Олійника М.В. про те, що у нього не було законних підстав для винесення ухвали про передачу справи № 2-196/07 до іншого суду, оскільки така ухвала була раніше винесена суддею Чорнобуком В.І. колегія суддів вважає необґрунтованими.

Станом на 28 вересня 2007 року, коли суддя Олійник М.В. заявив по справі № 2-196/07 самовідвід, вказана цивільна справа перебувала у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а тому передача її до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська мала бути здійснена на підставі ухвали суду, винесеної відповідно до вимог ч.3 ст. 116 ЦПК України після того, як стало неможливим утворити новий склад суду для розгляду справи.

Апеляційний суд в окремій ухвалі зазначив, що Олійник М.В. замість винесення відповідного процесуального документа зазначив підстави передачі справи до іншого суду в супровідному листі, а тому доводи касаційної скарги про те, що в окремій ухвалі не вказано, які ж саме порушення були допущені суддею, також є необґрунтованими.

На думку колегії суддів, оскаржувана окрема ухвала винесена з дотриманням вимог ст. 23-2 КПК України, вона не містить образливої оцінки знань Олійника М.В. Апеляційний суд, не виходячи за межі своєї компетенції, звернув увагу відповідних органів на встановлені по справі факти порушення закону, а тому доводи касаційної скарги і в цій частині є безпідставними.

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-

у задоволенні касаційної скарги Олійника Миколи Васильовича відмовити.