Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього,

вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя м. Дніпропетровська, раніше неодноразово судимого, останній раз 12.12.2003 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційне подання та скарги не подані.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з кваліфікації дій ОСОБА_1 кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 190 КК України - вчинення цього злочину повторно та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

З урахуванням внесених апеляційною інстанцією змін у вирок районного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що 18 січня 2007 року близько 14 години він за попередньою змовою із ОСОБА_2 (якого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п."б", ст.6 Закону України "Про амністію") з метою заволодіння чужим майном прийшли у квартиру АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3 та шляхом обману заволоділи його майном - телевізором "Томсон" і мобільним телефоном "Соні Еріксон", чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1748 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вважає, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено однобічно, неповно, необ'єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 не було попередньої змови на вчинення цього злочину та на досудовому слідстві було порушено його право на захист. Також зазначає, що суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, пом'якшуючі покарання обставини, які могли вплинути на призначення більш м'якого покарання. Просить судові рішення щодо нього змінити та із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованими.

Винуватість ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, згідно з якими саме засуджений разом із ОСОБА_2, діючи спільно, шляхом обману заволоділи належними йому телевізором "Томсон" та мобільним телефоном "Соні Еріксон".

Крім того, суд обґрунтовано послався на показання очевидця злочину - свідка ОСОБА_4, яка детально розповіла, за яких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном ОСОБА_3 шляхом обману.

Показання цього свідка узгоджується з даними, що містяться у протоколах ставок віч-на-віч між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у ході яких вона підтвердила зазначені обставини заволодіння останніми майномОСОБА_3

Отже, твердження касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що між ним та ОСОБА_2 не було попередньої змови на вчинення цього злочину, є безпідставними.

Не заслуговують на увагу й доводи засудженого про порушення його права на захист, оскільки, як убачається із матеріалів справи, зокрема, з протоколу роз'яснення йому процесуальних прав як підозрюваного, на досудовому слідстві йому було роз'яснено право мати захисника, але скористатися цим правом він відмовився, про що власноручно зробив запис.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Апеляційним судом прийнято правильне рішення. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував.

Злочинні дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу. Також ураховано і пом'якшуючі покарання обставини, на які засуджений посилається у своїй касаційній скарзі. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення не знайдено.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Не вбачаючи підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.