Коли ОСОБА_4 на початку 2 год. 01 червня 2003 року пішла з кафе, він наздогнав її та запропонував провести додому, а по дорозі близько 2год. запропонував вступити з ним у статеві зносини, на що вона не погодилась. Тоді ОСОБА_1з метою зґвалтування ОСОБА_4 вдарив її кулаком в голову, але вона стала втікати. Наздогнавши її на внутрішньому подвір'ї багатоквартирних будинків по вул. Полтавській,92 і вул. К.Маркса,4, він звалив її на землю та, долаючи опір, завдав їй численні удари руками по голові й тулубу та роздяг її. При цьому, бажаючи припинити опір та крики потерпілої, ОСОБА_1здавлював руками шию ОСОБА_4, байдуже ставлячись до наслідків своїх дій, у тому числі настання смерті в результаті удушення.

Не довівши умисел на зґвалтування ОСОБА_4 до кінця з фізіологічних причин, ОСОБА_1вирішив задовольнити з потерпілою свою статеву пристрасть неприродним способом, для чого продовжив здавлювати шию ОСОБА_4 руками та притягувати її голову до свого паху, при цьому усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, тобто можливість настання смерті потерпілої від удушення, передбачаючи такі наслідки та свідомо припускаючи їх настання.

Однак довести до кінця свій умисел на задоволення статевої пристрасті неприродним способом він не зміг з незалежних від його волі причин, оскільки, долаючи опір ОСОБА_4, ОСОБА_1продовжував здавлювати їй шию, внаслідок чого у неї розвилась механічна асфіксія, від якої настала її смерть на місці події. Таким чином, він учинив умисне вбивство ОСОБА_4, поєднане із статевими злочинами щодо неї.

Також ОСОБА_4 діями ОСОБА_1 були заподіяні різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження в області голови й тіла.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині засудження за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України - скасувати із закриттям справи за недоведеністю участі засудженого у вчиненні цього злочину, а в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 152 КК України, за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 153 КК України вирок змінити, перекваліфікувавши його дії на ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 152 КК України, ч.3 ст. 15 і ч. 1 ст. 153 КК України, та призначивши йому за цим законом покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Посилається на те, що ОСОБА_1 засуджено за вбивство ОСОБА_4 безпідставно, оскільки у справі немає достовірних доказів настання смерті ОСОБА_4 від його дій, а не від гострого алкогольного отруєння, про що було зазначено в первинному акті судово-медичної експертизи, який, на думку захисника, не спростований з достовірністю висновками інших експертиз, проведених по справі. Також, посилаючись на відсутність в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_4 слідів крові ОСОБА_1 та на виявлення в її руці волосся чи шерсті, належність якого засудженому не встановлена, вказує на можливу причетність до загибелі ОСОБА_4 інших осіб або настання її смерті за інших обставин, ніж це зазначено у вироку суду. З огляду на це та на визнання ОСОБА_1 своєї вини в учиненні замаху на зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті з ОСОБА_3 із застосуванням до неї фізичного насильства, яке не потягло її смерть, захисник указує на відсутність в цих діях засудженого кваліфікуючих ознак спричинення особливо тяжких наслідків.

Засуджений ОСОБА_1в касаційній скарзі з доповненнями до неї, не заперечуючи обґрунтованість свого засудження за замах на зґвалтування ОСОБА_4 та замах на задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом, просить вирок скасувати в частині його засудження за умисне вбивство ОСОБА_4, поєднане із замахом на її зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а справу в цій частині направити на додаткове розслідування для усунення суперечностей у висновках експертиз щодо причин її смерті. Окрім того, вказує, що йому призначено надмірно суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про часткове задоволення касаційних скарг і необхідність приведення вироку у відповідність до вимог ст. 68 КК України в редакції від 15.04.2008 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у замаху на зґвалтування ОСОБА_4, замаху на насильницьке задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом, що потягло особливо тяжкі наслідки, та в умисному вбивстві ОСОБА_4 у процесі вчинення зазначених злочинів, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які судом всебічно і повно досліджено та правильно оцінено.

Так, ОСОБА_1визнавав, що ввечері 31.05.2003 року познайомився із ОСОБА_3, перебував з нею в кафе "Райський куточок", а коли вона близько 1 год. 01.06.2003 року пішла додому, запропонував її провести. По дорозі, знаходячись на внутрішньому подвір'ї багатоквартирних будинків, на її відмову вступити з ним у статеві зносини він з метою зґвалтування застосував до неї насильство, наздогнав її, збив на землю, наносив кулаками удари по голові, обличчю, тілу, роздяг її та, долаючи опір і бажаючи припинити крики про допомогу, здавлював їй руками горло. Також продовжував застосовувати насильство та здавлювати їй шию й тоді, коли не зміг учинити статевий акт з фізіологічних причин, а намагався задовольнити з ОСОБА_3 статеву пристрасть неприродним способом, що зробити йому не вдалось. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що виявлені на тілі ОСОБА_4 тілесні ушкодження виникли від його дій.

Окрім того, як убачається з власноручного пояснення ОСОБА_1 та його показань як підозрюваного на досудовому слідстві, він визнавав, що залишив ОСОБА_4без свідомості у тому місці, де вона була знайдена мертвою вранці 01.06.2003 року.

Факт знайомства ОСОБА_1 та ОСОБА_4, спільного вживання ними спиртних напоїв у кафе та те, що о 1 год. 01.06.2003 року ОСОБА_1пішов проводжати ОСОБА_4, підтверджені показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними протоколів впізнання ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили, що близько 2 год. 01.06.2003 року з подвір'я своїх будинків чули жіночий крик, який повторювався декілька разів, а потім стих. У тому місці, звідки чувся крик, на ранок було знайдено оголене тіло мертвої дівчини.

З даних протоколу огляду місця події, фото-таблиць до нього, протоколів вилучення та огляду одягу ОСОБА_1, в якому він був вдягнутий у ніч на 01.06.2003 року, протоколу відтворення з ним обстановки та обставин події, під час якого він розповів та показав, як завдавав ударів ОСОБА_4 і душив її, з висновків проведених по справі судово-медичних, імунологічних, криміналістичних експертиз, які не оспорюються ОСОБА_1, видно, що у ОСОБА_4, яку було знайдено мертвою в оголеному вигляді, виявлено тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі крововиливи в області шиї й такі ушкодження, що викликали крововтрату, і ці ушкодження за характером і локалізацією могли виникнути за обставин, указаних ОСОБА_1 Також на одязі останнього було виявлено чисельні сліди крові, що походила від ОСОБА_4, і ці сліди могли виникнути від контакту із закривавленим предметом і від удару по закривавленій поверхні, в тому числі й по обличчю загиблої.

Згідно з висновками повторної комісійної судово-медичної експертизи № 41 від 24.05.2006 року та додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 435 від 12.12.2007 року, смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, що розвилася внаслідок удавлення органів шиї руками людини, і між цими ушкодженнями на шії ОСОБА_4 та настанням її смерті вбачається причинний зв'язок.

Зазначеними доказами, яким суд дав належну оцінку, спростовуються твердження про те, що ОСОБА_1залишив ОСОБА_4на місці події живою, та її смерть настала не від його дій.

Твердження про те, що суд дав невірну оцінку доказам, зокрема, не врахував висновків інших експертиз, проведених по справі, згідно з якими смерть ОСОБА_4 настала від алкогольного отруєння або визнано неможливим установити причину її смерті з огляду на відсутність органів шиї, є безпідставними.

Досудовим слідством та судом з достатньою повнотою було з'ясовано питання щодо причини смерті потерпілої.

Із зібраних під час перевірки доказів убачається, що 03.06.2003 року дружина ОСОБА_1 передала йому в СІЗО записку, що була вилучена, в якій повідомляла про причину смерті ОСОБА_4 - алкогольне отруєння і просила врахувати це та ту обставину, що вони "роблять все можливе й неможливе", і змінити показання про його дії щодо загиблої. Дійсно, за висновками судово-медичної експертизи № 164/1 від 19.06.2003 року, проведеної експертом Сєроухом, причиною смерті ОСОБА_4 на той час було визнано гостре алкогольне отруєння. Однак у подальшому після ексгумації у вересні 2003 року трупа ОСОБА_4 і проведення низки судово-медичних досліджень було встановлено, що об'єкти, надіслані експертом Сєроухом на токсилогічне дослідження, за якими у ОСОБА_4 була встановлена тяжка ступінь алкогольного сп'яніння, не належали ОСОБА_4, а органи її шиї та статеві органи були вилучені експертом Сєроухом та зникли. На підставі розслідування щодо Сєроуха кримінальної справи він за дачу завідомо неправдивого висновку притягався до кримінальної відповідальності та щодо нього застосовано акт амністії.

Зазначені докази й висновки проведених по справі судово-медичних експертиз про наявність ушкоджень на шиї ОСОБА_4, показання ОСОБА_1 про спосіб їх заподіяння суд оцінив у сукупності з іншими доказами, в тому числі з показаннями засудженого та свідків про те, що ОСОБА_4, незважаючи на вживання спиртного з вечора 31.05.2003 року, вела себе адекватно, розмовляла, самостійно рухалась, намагалась втекти від ОСОБА_1, чинила йому опір, кричала про допомогу, і дійшов обґрунтованого висновку про настання її смерті не від алкогольного отруєння, а від механічної асфіксії внаслідок здавлювання ОСОБА_1 руками її шиї.

При цьому суд, діючи відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, дав належну оцінку доказам та обґрунтував у вироку, чому він вважав достовірними одні висновки експертиз, і не взяв до уваги інші висновки, які не узгоджувались з іншими доказами по справі. З наведеною судом оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.

Також судом обґрунтовано визнано відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого та його захисника про проведення для встановлення причин смерті ОСОБА_4 повторної судово-медичної експертизи експертами іншої установи, оскільки всі необхідні дані були отримані за результатами проведених по справі судово-медичних експертиз.

Твердження в касаційних скаргах про те, що до загибелі ОСОБА_4 могли бути причетні інші особи або її смерть настала при інших обставинах, ніж встановив суд, оскільки в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_4 не виявлено слідів крові ОСОБА_1, а в руці ОСОБА_4 знайдено волосся (волоски) чи шерсть білого кольору, який не відповідає кольору волосся засудженого, - безпідставні.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, даних протоколу огляду місця події, висновків цитологічної експертизи, при виявленні тіла ОСОБА_4 її обличчя було закривавленим, а в її піднігтьовому вмісті знайдено сліди її крові, що ніяк не могло свідчити про причетність до злочину щодо неї інших осіб, а не ОСОБА_1

Та обставина, що на пальцях лівої кисті ОСОБА_4 при її огляді було виявлено налипле на кров волосся (волоски) чи шерсть білого кольору, які повинен був при судово-медичному дослідженні трупа вилучити експерт Сєроух, чого він не зробив, унаслідок чого вони були втрачені, не спростовує висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_4 і не свідчить про причетність до цього іншої особи з білим кольором волосся, оскільки не встановлено, що зазначені об'єкти були саме волоссям людини.

Окрім того, з матеріалів справи, зокрема, даних протоколу огляду джинсів ОСОБА_4 та висновків судово-імунологічної експертизи видно, що на джинсах загиблої було виявлено волокна темного та білого кольору, і останні виявилися частково - волоссям тварини та частково - волоссям самої ОСОБА_4, що піддавалося відбілюванню. Тобто, зазначене не виключає, що волосся (волоски) на руці ОСОБА_4 належали їй самій.

Доводи про те, що ОСОБА_1не мав умислу на вбивство ОСОБА_4, є безпідставними і спростовані наведеними у вироку доказами, які свідчать про наявність у нього непрямого умислу на вбивство.

Ураховуючи, що ОСОБА_1в процесі замаху на зґвалтування та насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_3 здавлював їй шию та вчинив її умисне вбивство, його дії суд правильно кваліфікував за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 152 КК України, ч. 3 ст. 15 і ч.3 ст. 153 КК України за ознаками заподіяння особливо тяжких наслідків - смерті та п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, поєднане із замахом на зазначені статеві злочини.

Підстав для перекваліфікації дій засудженого на ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 152 КК України і на ч.3 ст. 15 і ч. 1 ст. 153 КК України та підстав для скасування вироку в частині засудження за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України із закриттям справи в цій частині за недоведеністю винуватості ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину, як про це порушуються питання в касаційних скаргах, по справі не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, пом'якшуючу покарання обставину - наявність двох малолітніх дітей та обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та обрав засудженому за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України та за сукупністю злочинів покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання з обранням його без позбавлення волі, як про це зазначається в касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, з урахуванням внесення Законом України від 15.04.2008 року змін до ст. 68 КК України, згідно з якими за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу (2341-14) , за якою засуджено особу, слід визнати необхідним знизити строк призначеного ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 152 КК України, ч. 3 ст. 15 і ч.3 ст. 153 КК України до встановленого статтею 68 КК України розміру.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. На підставі ст. 68 КК України знизити призначене йому покарання за ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 152 КК України - до 10 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 153 КК України - до 8 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115 КК, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 152 КК, ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 153 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

головуючого	Міщенка С.М.,
суддів	Кліменко М.Р. і Ковтюк Є.І.,
за участю прокурора засудженого	Микитенка О.П., ОСОБА_1,