Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України, згідно зі ст. 89 КК України такого,

що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади на 2 роки; за ч.3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч.2 п.9 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено у виді позбавлення волі на 14 років з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 2 роки з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 10412 грн., на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

ОСОБА_1 засуджено за те, що, працюючи директором приватного підприємства "Енергія" з грудня 2006 року по червень 2007 року він підробляв довідки про свою заробітну плату, в які вносив неправдиві дані про суму доходу, згодом використовував ці підроблені документи, надаючи їх у різні банки та отримуючи кредити.

Крім того, 17 жовтня 2007 року з метою вчинення крадіжки грошей з банкомату, що розташований у приміщенні Пологівської районної державної адміністрації по вул.Горького, 30 у м.Пологи, Запорізької області. Задля полегшення вчинення цього злочину близько 23 годин 30 хвилин вчинив умисне вбивство ОСОБА_4, який охороняв це приміщення, після чого намагався зламати запори на банкоматі, однак це йому не вдалося і тому він не довів свій умисел на крадіжку з причин, що не залежали від його волі. На момент вчинення злочину у банкоматі знаходилося 175315 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить пом`якшити йому покарання. Натомість, оспорює висновок суду про те, що ніж для вбивства ОСОБА_3 він приготував заздалегідь, а також кваліфікацію його дій за ч.5 ст. 185 КК України, посилаючись на те, що крадіжку він не вчинив. Зазначає, що судом не було перевірено його заяву про застосування незаконних методів слідства, безпідставно відхилено його клопотання про відмову від адвоката ОСОБА_2 Вважає, що суперечності між висновками експертиз та даними протоколу відтворення обстановки і обставин події свідчать про недоведеність його винності.

- адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок змінити і пом`якшити йому покарання. Посилається на щире каяття та сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, поганий стан здоров`я його дружини.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., адвоката ОСОБА_6, яка підтримала касаційну скаргу засудженого, прокурора Брянцева В.Л., який вважав, що вирок необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія судді вважає, що вони не підлягають задоволенню, а вирок зміні з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні.

Так, засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і на початку судового засідання визнавав свою винність як у службовому підробленні і використанні підроблених документів, так і в умисному вбивстві ОСОБА_3 та замаху на крадіжку грошей із банкомату. Його подальші посилання в суді на те, що показання на досудовому слідстві він давав під впливом недозволених методів не впливають на висновок суду про його винність, оскільки він не заперечував, що в судовому засіданні визнавальні показання давав добровільно (т.4 а.с.91). Тому суд обґрунтовано визнав ці докази достовірними.

Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_7 - дочки загиблого ОСОБА_4 про те, що вранці 18.10.2007 року вона прийшла на роботу, в цій же установі її батько працював сторожем і побачила, що він лежав мертвий на підлозі, у нього була сильно розбита голова, замок на приміщенні, де знаходився банкомат, було знято.

Свідок ОСОБА_8пояснив, що працює начальником Пологівського відділення "Райффайзен Банк Аваль". 18.10.2007 року дізнався від працівників міліції, що біля банкомату у приміщенні управління праці та соціального захисту населення вбили сторожа, а з решітки знято замок. Гроші у банкомат було останній раз закладено 14.10.2007 року, дізнатися про це було не складно.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ввечері 17.10.2007 року заходив на роботу до ОСОБА_3, біля 20 годин 15 хвилин ОСОБА_3 сказав, що до нього має прийти знайомий, після 21 години знов заходив до ОСОБА_3 і бачив, що у приміщенні знаходиться незнайомий йому чоловік.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що в ніч з 17.10.2007 року на 18.10.2007 року її чоловіка не було вдома. Він прийшов вранці, сказав, що у нього були справи, а близько 10 години його забрали працівники міліції.

З показів свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві убачається, що ОСОБА_1 був постійним відвідувачем зали гральних автоматів, 18.10.07 року він прийшов близько 3 години і грав до 7 години (т.2 а.с.171).

Аналогічні показання про пристрасть ОСОБА_1 до гри на автоматах та програші на великі суми грошей дав свідок ОСОБА_12 (т.2 а.с.172-173).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події, яке було проведено за участі захисника, ОСОБА_1 не тільки показав і розказав про обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_3, а й саме за його вказівкою було вилучено банківські картки на ім`я потерпілого, рукавички та руків`я ножа, які ОСОБА_1 викинув після вчинення злочину (т.1 а.с.160-167).

Згідно з протоколом огляду місця події від 18.10.2007 року у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Пологівської райдержадміністрації виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті (т.1 а.с.70-75, 78-108). З висновку судово-медичної експертизи убачається, що смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії. Рана на задній поверхні грудної клітки заподіяна пласким гострим колючо-ріжучим предметом, який було виявлено у м`яких тканинах спини (т.2 а.с.3-6). Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи фрагмент клинка ножа, який було вилучено з трупу ОСОБА_3, та руків`я ножа, що його було знайдено під час відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_1, раніше були одним цілим (т.2 а.с.134-135).

З протоколу розпечатки вхідних та вихідних дзвінків з телефону, що належав ОСОБА_1, убачається, що 17.10.2007 року у 21 год. 26 хв. він телефонував на робочий телефон ОСОБА_4 (т.1 а.с.115).

Згідно з актом ревізії грошових цінностей, що знаходяться у сейфі банкомату АТМ 1499 ЗОД "Райффайзен Банк Аваль" станом на 18.10.2007 року там знаходилося 175315 грн. (т.1 а.с.131-132).

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, в період вчинення інкримінованого діяння у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився (т.2 а.с.261-265).

Надавши оцінку цим та іншим доказам по справі суд вірно кваліфікував дії засудженого за п.9 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358 КК України.

Доводи засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про недоведеність його винуватості у вчиненні убивства ОСОБА_3 є непереконливими, оскільки спростовуються вище зазначеними доказами. Що стосується кваліфікації його дій за ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 185 КК України, то вона також є вірною, оскільки, намагаючись вчинити крадіжку грошей з банкомату, ОСОБА_1 мав невизначений умисел щодо їх суми, а тому його дії кваліфікуються залежно від фактичних обставин справи, тобто від тієї суми, що знаходилася у сейфі на момент вчинення злочину.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку, не убачається. Судом обґрунтовано не задоволено клопотання ОСОБА_1 про відмову від захисника, оскільки згідно з ч.1 ст. 45 КПК України участь захисника у цій справі є обов`язковою, підстав для усунення захисника від участі у справі не було.

Підстав для пом`якшення покарання ОСОБА_1 немає, оскільки воно призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним про особу засудженого та всім обставинам справи, в тому числі і тим пом`якшуючим його обставинам, про які йдеться у касаційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

вирок апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_13 - без задоволення.