Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 25 вересня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого:

14.02.2007 року за ч. 1 ст. 185 КК України

кримінальна справа закрита на підставі

ст. 7-1 КПК України;

20.04.2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України із

застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки

позбавлення волі з іспитовим строком

на 1 рік на підставі ст. ст. 104, 75 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн..

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26.10.2007 року в магазині "Класік" по вул. Тітова в смт. Добровеличківка Кіровоградської області, скориставшись відсутністю покупців та відволікаючи господарку магазину запитаннями про товар, таємно викрав мобільний телефон "Самсунг-Х 660" з акомуляторною батареєю, СІМ-картою та грошима на рахунку на загальну суму 685 грн..

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки суд призначив ОСОБА_1 занадто м'яке покарання, необгрунтовано застосував ст. 69 КК України. На думку автора подання, суд на підставі ст. 69 КК України неправильно призначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки він є неповнолітнім і у нього немає власних доходів та майна.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не оспорюються у поданні.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України також не оспорюється у поданні.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого. Так, суд визнав як пом'якшуючу обставину - щире каяття, позитивну характеристику, відшкодування збитків. Проте, як убачається з матеріалів справи, суд не врахував, що викрадений мобільний телефон був виданий свідком ОСОБА_2 на вимогу працівників міліції (а.с. 22). Судом залишено поза увагою, що ОСОБА_1 протягом року тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок чужого майна, вчинив новий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком.

Крім того, суд в порушення вимог ст. 99 КК України, обираючи покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу, не врахував, що він є неповнолітнім, навчається в 11 класі загальноосвітньої школи, самостійного доходу, власних коштів та майна, на яке може бути звернене стягнення, не має.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_1 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.