Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 8 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Душанбе Таджикистан,

жителя м. Дніпропетровськ,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до арешту на шість місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілих:

- ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 597 грн. 88 коп. та моральної - 5 000 грн;

- ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 13 430 грн. 01 коп. та моральної 5 000 грн.

Як визнав суд, ОСОБА_1, 13 січня 2007 року, приблизно о 23 годині, керуючи автомобілем "Шевроле Лачетті", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись вулицею Набережна Перемоги, з боку вулиці Овражної у напрямку вулиці Космічної у м. Дніпропетровськ, порушив п.п.1.3, 1.5, 10.4 Правил дорожнього Руху (1306-2001-п) України, біля електроопори №209, виконуючи маневр розвороту, допустив зіткнення із автомобілем ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у крайньому лівому ряду. Після зіткнення автомобіль ОСОБА_5, що перебував у некерованому стані, зіткнувся із автомобілем "Дачія", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, що стояв на зустрічній смузі руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_3 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2007 року апеляцію захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1 без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведено неповно та необ`єктивно, було порушено кримінально-процесуальний закон, а призначене ОСОБА_1покарання є суворим.

На думку захисника, вихідні дані, надані на дослідження експерту, а саме про швидкість руху автомобіля ВАЗ-2108 та про сигнал світлофора, не відповідають дійсності.

На порушення ст. 197 КПК України ОСОБА_1ознайомили із постановою про призначення експертизи уже після її проведення.

На порушення ст. 334 КПК України суд першої інстанції не зробив аналізу і оцінки доводам захисника.

Крім того, як вражає захисник, суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України і не виклав в ухвалі мотиви і підстави відхилення доводів захисника та не навів докази на їх спростування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги захисника, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку, із дотриманням вимог ст. 389 КПК України, немає.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_1у порушенні правил безпеки дорожнього руху, за обставин вказаних у вироку, стверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів.

На обґрунтування свого висновку суд підставно послався на показання

потерпілої ОСОБА_3, яка у суді підтвердила, що 13 січня 2007 року, приблизно о 23 годині, вона перебувала у якості пасажира в автомобілі ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_2. Автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. Рухаючись у напрямку вул. Космічна у м. Дніпропетровськ та наближаючись до пішохідного переходу, регульованому світлофором, за 200 метрів до переходу, помітила, що горить червоне світло а потік автомобілів стоїть. Коли світло світлофора змінилося на жовтий та зразу ж на зелений колір, автомобілі почали рух, а автомобіль, у якому вона перебувала, продовжував рух. Автомобілі, що рухалися справа різко зупинилися і в цей момент, автомобіль "Шевроле Лачетті" виїхав на пішохідний перехід, зіткнувся із їх автомобілем. Після цього, їх автомобіль зіткнувся із автомобілем "Дачія", що стояв на смузі зустрічного руху.

Показання потерпілої повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які знаходилися у автомобілі ВАЗ-2108, а також свідчення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6

Зокрема, свідок ОСОБА_6, показання якого були перевірені у судовому засіданні, повідомив, що 13 січня 2007 року, приблизно о 23 годині, керував автомобілем "Дачія" та рухався вулицею Набережна Перемоги у напрямку вулиці Овражної у м. Дніпропетровськ. Біля світлофора він зупинився на червоне світло. Приблизно через 20-30 секунд ОСОБА_6 помітив, що у зустрічному йому напрямку наближається автомобіль ВАЗ-2108, а в цей час по пішохідному переходу рухався автомобіль "Шевроле Лачетті". Водії вказаних автомобілів не бачили один одного, так як огляд їм обмежували автомобілі, котрі знаходилися біля світлофора. Після цього відбулося зіткнення із його автомобілем.

Показання потерпілої та свідків стверджуються даними, що є у висновку автотехнічної експертизи № 70/27-322 від 18 травня 2007 року. Відповідно до вказаного висновку, водій автомобіля ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_2 порушив п.п.1.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України, однак його дії не знаходяться у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем ОСОБА_6

Натомість, водій автомобіля "Шевроле Лачетті", порушив п.10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України і його дії знаходяться у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Твердження захисника про те, що висновок експерта не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки експерту були надані невірні вихідні дані щодо руху автомобіля ВАЗ-2108, не можна визнати обґрунтованими.

Як убачається із перевірених у судовому засіданні доказів, потерпіла та свідки у справі вказують, що автомобіль під керуванням ОСОБА_5 рухався зі швидкість приблизно 60 км\год. Даних про те, що ОСОБА_5 рухався на червоний сигнал світлофора, у справі немає.

Суд, як на докази винності ОСОБА_1, підставно послався й на дані, що є у протоколах огляду місця події, схемі та фототаблиці до нього, огляду транспортних засобів.

За таких обставин посилання захисника на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також, що досудове та судове слідство проведено неповно та необ`єктивно, позбавлені підстав.

Суд підставно критично оцінив показанням у судовому засіданні ОСОБА_1, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, оскільки вони суперечать наведеним вище доказам.

Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1за ч.1 ст.286 КК України (2341-14) , сумнівів не викликає.

Як убачається із ухвали, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, перевірив усі доводи, наведені в апеляції захисника ОСОБА_2 та належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Зокрема, апеляційний суд перевірив доводи захисника про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, відсутність у діях засудженого порушень Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України та про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 75 КК України.

З рішенням колегії суддів апеляційного суду Дніпропетровської області про відсутність підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1, погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

Призначаючи засудженому покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, урахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи і призначив винному покарання, яке є необхідним і достатнім.

При цьому судом ураховані й пом'якшуючі обставини, а саме те, що ОСОБА_1 судимості не має, позитивно характеризується та працює, однак підстав для звільнення винного від відбування покарання з випробуванням, знайдено не було.

Рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення його права керувати транспортними засобами, належним чином умотивоване і не викликає сумніву у його правильності.

Ознайомлення ОСОБА_1із постановою про призначення автотехнічної експертизи, після її проведення, не можна визнати істотним порушенням КПК (1001-05) .

У справі не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування чи зміни судових рішень.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

захиснику ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги в інтересах засудженого ОСОБА_1 відмовити.