Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2008 року.

Цією ухвалою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше тричі судимого,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, громадянина України,

раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 7, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, повернуто прокурору Львівської області на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачувались у вчиненні злочинів за таких обставин.

26 липня 2006 року близько 21-23 год., ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебували в дачному будинку на території садівничого товариства "Ватра" в с. Дібрівки Пустомитівського району Львівської області, де тимчасово проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Через малозначний привід - конфлікт, що виник унаслідок ушкодження ОСОБА_5 автомобіля ВАЗ-2101, який перебував у користуванні ОСОБА_1, останній, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_5, на першому поверсі будинку почав завдавати потерпілому ударів руками, ногами та металевою лопаткою в область голови. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4безпричинно з метою подолання опору потерпілого, діючи за попередньою змовою групою осіб, приєдналися до ОСОБА_1 і разом з ним почали почергово завдавати удари ОСОБА_5 металевою лопаткою, кулаками в життєво-важливі органи - грудну клітку, голову, по тілу, перетягували, волочили й кидали його на підлогу. В подальшому ОСОБА_2, з метою доведення до кінця умислу на вбивство ОСОБА_5, усунення протидії цьому ОСОБА_6 і перешкоджання її втечі та можливого повідомлення про зазначені протиправні дії правоохоронним органам, з балкону розбив вікно і потрапив на горище будинку, де, заблокувавши вхід, переховувалась ОСОБА_6, та разом із ОСОБА_3, який блокував вхід на горище знизу, проти волі ОСОБА_6 привели її на другий поверх будинку. Там ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4почергово утримували її. У цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на першому поверсі будинку продовжували бити ОСОБА_5 руками, ногами, металевою лопаткою по голові, тулубу, кінцівках та інших частинах тіла. В результаті таких спільних умисних дій обвинувачених ОСОБА_5 було спричинено небезпечні для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження, від яких він на місці події помер.

Окрім того, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27 липня 2006 року з 0 год. до 2 год. після вчинення вбивства ОСОБА_5, продовжуючи спільний злочинний умисел на вбивство ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою в групі осіб з метою перешкодити інформуванню правоохоронних органів про їх протиправні дії, разом стягнули ОСОБА_6 з ліжка й кинули на підлогу, де ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 застосували до неї насильство, яке полягало в тому, що вони притискали потерпілу руками, ногами, вагою свого тіла до підлоги, обмотували її волосся навколо шиї, чим перекрили дихальні шляхи і позбавили можливості дихати та чинити опір, а в подальшому шляхом стискання шиї руками, притискання її коліном, стрибання на грудну клітку спричинили тілесні ушкодження, які призвели до її смерті.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27 липня 2006 року з 2 год. до 4 год. з метою знищення слідів учинених ними злочинів, маючи умисел на знищення та пошкодження чужого майна шляхом підпалу і заподіяння шкоди в особливо великих розмірах, діючи відкритим вогнем на легкозаймисті речі вчинили підпал: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - першого поверху будинку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4- другого поверху, внаслідок чого виникла пожежа та було знищено і пошкоджено конкретне майно потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на суму 61626 грн., чим потерпілим заподіяно шкоду в особливо великих розмірах.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив в ухвалі, що органами досудового слідства допущено істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, які полягали в невиконанні вказівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 20.11.2007 року, про необхідність конкретизації пред'явленого ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачення із зазначенням, які конкретно дії учиняли кожний з них при умисному вбивстві ОСОБА_5, ОСОБА_6 і при пошкодженні та знищенні шляхом підпалу майна потерпілих. Окрім того, на думку суду, органи досудового слідства, припинивши кримінальне переслідування обвинувачених за ч. 2 і ч. 3 ст. 296 КК України, допустили порушення кримінально-процесуального закону тим, що не прийняли ніяких процесуальних рішень щодо обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ч. 2 п. 4 ст. 115 КК України та обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, та, змінивши статус ОСОБА_9 з потерпілого на свідка, його про це не повідомили, як свідка не допитали, його права йому не роз'яснили.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є помилковим, оскільки досудовим слідством виконані вказівки Верховного Суду України, всім обвинуваченим відповідно до вимог ст.ст. 131, 132 КПК України пред'явлено конкретне обвинувачення. Також вважає, що немає необхідності в прийнятті процесуальних рішень по зазначених в ухвалі суду питаннях та в проведенні додаткових слідчих та процесуальних дій щодо ОСОБА_9, оскільки це не передбачено кримінально-процесуальним законом. Зазначає, що по справі зібрано достатньо доказів для їх оцінки судом і прийняття рішення по суті пред'явленого ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачення; судом не використано всіх передбачених законом можливостей для перевірки обставин, що виникли під час судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання та заперечень проти нього, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону суд визнав не виконання органами досудового слідства вказівок, викладених в ухвалі Верховного Суду України від 20.11.2007 року, якою було скасовано вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з направленням справи на нове розслідування для конкретизації пред'явленого їм та зміненого прокурором у суді першої інстанції обвинувачення та зазначення в ньому, які конкретно дії учиняли кожний з них при умисному вбивстві ОСОБА_5, ОСОБА_6 і при пошкодженні та знищенні шляхом підпалу майна потерпілих.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства при новому розслідуванні справи були виконані вимоги ухвали колегії суддів Верховного Суду України і в постановах про притягнення як обвинувачених наведено більш конкретні дії кожного із обвинувачених щодо заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень та його смерті внаслідок побиття в життєво-важливі органи, в тому числі й металевою лопаткою, щодо заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень та її смерті внаслідок удушення, викладено дані щодо спрямованості умислу обвинувачених, мотиву їх дій тощо.

З урахуванням того, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в учиненні умисного вбивства ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, та обставина, що в зазначених процесуальних документах вказані майже однакові дії кожного по виконанню об'єктивної сторони цього злочину, не може бути розцінена як неконкретність обвинувачення та порушення права обвинувачених на захист.

Також у постановах про притягнення як обвинувачених конкретизовано й обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо пошкодження та знищення шляхом підпалу майна потерпілих із зазначенням, які саме дії для цього, де, коли і яким способом учиняли обвинувачені та які наслідки від цих дій настали.

Таким чином, органи досудового слідства відповідно до вимог ст.ст. 131, 132 КПК України в постановах про притягнення як обвинувачених зазначили всі необхідні дані та обставини злочинів, наскільки вони були відомі слідчому, та статті кримінального закону, якими передбачені ці злочини.

Висновки органів досудового слідства, викладені в постановах про притягнення як обвинувачених та обвинувальному висновку, підлягали перевірці при розгляді справи судом шляхом дослідження й оцінки всіх зібраних по справі доказів, на підставі яких суд мав визначитися із правильністю чи неправильністю цих висновків органів досудового слідства.

Ті обставини, що органи досудового слідства, визнавши своєю постановою відсутність хуліганського мотиву в діях з побиття ОСОБА_9 і заподіяння йому легких тілесних ушкоджень та неможливість без його скарги притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України, яке здійснюється судом за вимогами ст. 27 КПК України, що фактично змінило статус ОСОБА_9 з потерпілого на свідка, не повідомили його про прийняте рішення, не роз'яснили йому прав та не д опитали його як свідка, не можна вважати істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які тягнуть повернення справи на додаткове розслідування, оскільки це ніяким чином не впливає на пред'явлене ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачення в учиненні інших злочинів та не перешкоджає суду повно та всебічно розглянути справу, в тому числі й допитати ОСОБА_9 як свідка та роз'яснити положення ст. 27 КПК України.

Також не перешкоджає суду повно й всебічно розглянути справу й та обставина, що під час додаткового розслідування не було прийнято процесуальних рішень по попередньому обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ч. 2 п. 4 ст. 115 КК України та обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, яке їм за остаточним обвинуваченням не пред'явлено.

Окрім того, виключення з обвинувачення осіб в умисному вбивстві за декількома обтяжуючими обставинами однієї з них, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, не тягне за законом необхідності прийняття процесуального рішення, як про це безпідставно зазначено в ухвалі апеляційного суду про направлення справи на додаткове розслідування.

Також апеляційний суд не взяв до уваги вимоги ст.ст. 16-1, 276 КПК України, згідно з якими без клопотання прокурора, потерпілого чи його представника суд не вправі зобов'язувати органи досудового слідства вирішувати питання щодо іншого більшого за об'ємом обвинувачення, яке не було пред'явлено органами досудового слідства при направленні справи на розгляд суду, а такого клопотання зазначені особи в судовому засіданні не заявляли.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про направлення справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на додаткове розслідування підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення кримінальної справи прокурору Львівської області на додаткове розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити - тримання під вартою.