Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2на вирок апеляційного суду Чернівецької області від 13 червня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Селище Сокирянського району

Чернівецької області,

мешканця м. Сокиряни Чернівецької області,

раніше не судимого -

за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 30 грудня 2007 року у період часу з 19 по 21 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у будинку потерпілої ОСОБА_3, що по АДРЕСА_1, за вказаних у вироку обставин вчинив на ОСОБА_3 розбійний напад, під час якого умисно вбив потерпілу з корисливих мотивів, завдавши останній не менше 25 ударів молотком по голові та заволодів грошима.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_1 у частині засудження останнього за ст. 187 ч. 4 КК України скасувати з закриттям провадження по справі, а ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України перекваліфікувати на ст. 115 ч. 1 КК України та пом'якшити призначене покарання. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що умисел засудженого на заволодіння грошима потерпілої виник лише після її умисного вбивства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

До висновку про винність засудженого ОСОБА_1 у злочинах, за які його засуджено, суд дійшов на підставі доказів, перевірених у судовому засіданні, яким дав належну оцінку у вироку.

Зокрема, у написаній власноручно явці з повинною ОСОБА_1 повідомив про вчинене ним умисне вбивство ОСОБА_3 При цьому, засуджений вказав, що прийшов до будинку потерпілої з метою позичити грошей, а коли вона йому відмовила, сам взяв гаманець потерпілої та вийняв звідти близько 80 гривень. Потерпіла намагалася запобігти цьому, однак він, взявши молоток, почав завдавати потерпілій удари по голові. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що "скільки ударів він завдав не пам'ятає, однак хотів щоб вона не вижила". Після вчиненого, взяв гроші і пішов з помешкання.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події убачається, що ОСОБА_1 пояснив, при яких обставинах він вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 шляхом нанесення ударів молотком по голові, й показав як це було ним скоєно.

Ці показання засудженого суд визнав правильно достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.

Згідно з даними протоколу огляду місця події у будинку АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті.

Пояснення засудженого ОСОБА_1 про характер вбивства потерпілої знайшли своє підтвердження у висновку судово-медичної експертизи.

Непереконливими є посилання у касаційній скарзі захисника про те, що умисел ОСОБА_1 на заволодіння грошима ОСОБА_3 виник лише після умисного вбивства останньої, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами, з яких убачається, що засуджений вчинив умисне вбивство після того, як потерпіла намагалася припинити його дії по заволодінню грішми, тобто діяв з корисливих мотивів.

Таким чином, наведеними та іншими доказами, на які є посилання у вироку, повністю підтверджена винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, тому його злочинні дії за ст.ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6 КК України кваліфіковано правильно.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення, по справі не встановлено.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам закону. Він вчинив особливо тяжкі злочини у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою відповідальність обставиною.

Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернівецької області від 13 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.