уродженця та жителя селища Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, раніше неодноразово судимого, останній раз 20.01.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Цим же вироком також засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо яких касаційне подання та скарги не подані.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2залишено без зміни.

Згідно з вироком суду засуджених визнано винуватими в тому, що ОСОБА_1 при пособництві ОСОБА_2учинив умисне вбивство громадянина ОСОБА_5 за таких обставин. Засуджені 2 квітня 2006 року близько 14 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_5, що виникли під час сварки, яка переросла у бійку, умисно стали наносити останньому удари, а коли ОСОБА_5 впав, ОСОБА_2 ще й завдав по його тулубу удар взутою ногою, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перевели ОСОБА_5 до сінника, де по черзі руками й ногами продовжували наносити удари у різні частини тіла потерпілого. Потім ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 дерев'яною палицею, після чого взяв лопату та робочою частиною завдав удар по шиї потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_5 помер на місці пригоди.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2 вважає, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що у нього не було умислу позбавляти життя потерпілого, а заподіяв він останньому тільки середньої тяжкості тілесні ушкодження. Зазначає, що у судовому засіданні було порушено його право на захист, оскільки суд не задовольнив його клопотання про призначення захисника. Також стверджує про те, що перебіг судового розгляду справи не фіксувався технічними засобами, а при розгляді справи у апеляційному суді не вівся протокол судового засідання. У зв'язку з цим просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;

- засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд, оскільки, на його думку, досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що під час досудового слідства йому не було роз'яснення процесуальних прав як підозрюваного та обвинуваченого, було порушено його право на захист. Зазначає, що він захищався від неправомірних дій ОСОБА_5 і у нього не було умислу позбавляти життя потерпілого.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, і вони є правильними.

Як убачається із висновку судово-медичної експертизи, на трупі ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження - поперечне пересічення м'яких тканин шиї, гортані та велеких судин, перелом дуги нижньої щелепи, ребер грудної клітини, поперечний перелом правої ключиці, які утворилися від дії предметів, які мають рубачі властивості, якими могли бути лезо сокири, лопати, а також і від дії твердих предметів, якими могли бути взуті ноги. Причиною смерті є шок, як наслідок гострої крововтрати внаслідок пошкодження великих судин шиї. Розчленування трупа проведено предметами, які мають ріжучі та рубачі властивості, якими могли бути ніж та сокира.

Твердження у касаційних скаргах про те, що умислу на позбавлення життя потерпілого у засуджених не було, перевірялися як судом першої, так й апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів знаходить це рішення обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він вдарив ОСОБА_5, лише захищаючись від нападу останнього, спростовуються матеріалами справи, оскільки засудженими потерпілому було заподіяно значну кількість тілесних ушкоджень, через що він втратив здатність активно протидіяти нападу. Крім того, на досудовому слідстві ОСОБА_1 не заперечував, що наніс удар лопатою потерпілому, а при відтворенні обстановки та обставин події засуджений розказував та показував, за яких обставин він разом із ОСОБА_2наносили удари потерпілому.

Не відповідають дійсності твердження засудженого ОСОБА_2про те, що він своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_5 лише середньої тяжкості тілесні ушкодження. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 під час допиту його як обвинуваченого 19.06.2006 року повністю визнав свою вину і докладно розповів, за яких обставин він скоїв разом із ОСОБА_1 злочин. Його показання узгоджуються із даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події, у ході яких ОСОБА_2 розказував та показував, як він із ОСОБА_1 наносили удари потерпілому, та що саме від його удару ОСОБА_5 отримав перелом правої ключиці і був позбавлений можливості чинити активний опір ОСОБА_1

Як убачається із висновку судово-психіатричної експертизи, засуджені в період учинення злочину могли усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Доводи, наведені у скарзі засудженого, обґрунтованість і законність висновків суду не спростовують.

Не заслуговують на увагу доводи засудженого ОСОБА_2про порушення його права на захист, оскільки, як убачається із матеріалів справи, зокрема, із протоколу судового засідання, у судовому засіданні йому було роз'яснено право мати захисника, але скористатися цим правом він відмовився (т.1 а.с. 402).

Посилання засудженого на те, що перебіг судового розгляду справи не фіксувався технічними засобами, спростовуються матеріалами справи. Із протоколу судового засідання убачається, що засуджений ОСОБА_2 заявляв таке клопотання, і суд це клопотання задовольнив. Крім того, за клопотанням засуджених було здійснено й відтворення технічного запису судового процесу. ( т.1 а.с.405)

Твердження про порушенням апеляційним судом вимог кримінально-процесуального законодавства тим, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не вівся протокол судового засідання, є безпідставними. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 362 КПК України протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться лише у випадку проведення ним судового слідства, необхідності у проведенні якого не було.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист спростовуються даними, які містяться у протоколах роз'яснення йому процесуальних прав як підозрюваного та обвинуваченого від 22 та 29 квітня 2006 року, де він власноручно зробив записи про відмову від захисника ( т. 1 а.с. 82, 120).

Наявними у матеріалах справи даними, які містяться у протоколах затримання ОСОБА_1 від 22 квітня 2006 року, вручення йому копії постанови про притягнення як обвинуваченого від 29 квітня 2006 року, спростовуються доводи його касаційної скарги, що він не був ознайомлений з цими процесуальними рішеннями, оскільки на цих документах він власноручно зазначав про ознайомлення з їх змістом та про відсутність будь-яких клопотань чи заяв, і достовірність цих даних засвідчив своїм підписом. (т.1 а.с. 80, 81, 120, 121)

Таким чином, місцевий суд, дослідивши зібрані докази і давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2та ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, а ОСОБА_2за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд урахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засуджених. Обране покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

При перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_2та ОСОБА_1 у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

головуючого	Мішенка С.М.,
суддів	Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.,