Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на судові рішення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1,

вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 травня 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, за ч. 2 ст. 317 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання-позбавлення волі на строк чотири роки;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк три роки, за ч. 2 ст. 317 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено остаточне покарання-позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

таку, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

За ч. 2 ст. 317 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Полтавській області 564 грн.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 серпня 2007 року вирок щодо засуджених змінено. В порядку ст. 365 КПК України щодо всіх засуджених виключено з вироку посилання на ч. 3 ст. 28 КК України тобто кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину у складі організованої групи. Вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 317 КК України скасовано за відсутністю в його діях складу злочину, а також виключено з вироку при призначенні покарання ОСОБА_2 посилання на ст. 70 КК України. Визнано ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

У решті цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, визнано винним у тому, що вони протягом серпня-вересня 2006 року придбали рослини коноплі, які висушували на горищі гаража та будинку як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, що в с. Пізники Чорнухинського району Полтавської області, де з метою збуту виробляли із стебел коноплі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

4 жовтня 2006 року близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_2 у с. Городище Чорнухинського району збув ОСОБА_5 наркотичну речовину - канабіс вагою 130,5 г за 400 грн.

10 жовтня 2006 року близько 12 год., ОСОБА_2 збув ОСОБА_5 8,37 г вказаної речовини.

11 жовтня 2006 року близько 10 год., ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, перебуваючи в с. Городище Чорнухинського району, збули ОСОБА_5 наркотичну речовину - канабіс вагою 1485,75 г за 3 250 грн., після чого були затримані працівниками міліції.

Того ж дня, під час обшуку в господарстві ОСОБА_3, а також у будинку ОСОБА_6, що в с. Пізники Чорнухинського району було виявлено та вилучено наркотичну речовину-стебла конопель, в перерахунку на суху речовину вагою 20 кг. 251 г, а при обшуку будинку ОСОБА_2, що в с. Вороньки Чорнухинського району, було виявлено та вилучено 36.27г особливо небезпечної наркотичної речовини - канабісу.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо всіх засуджених з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів й особі засуджених унаслідок м'якості. На думку прокурора, суд безпідставно виключив із обвинувачення кваліфікуючу ознаку "виготовлення" наркотичних засобів та необґрунтовано вказав кваліфікуючу ознаку "виробництво" наркотичних засобів, оскільки вказана кваліфікуюча ознака засудженим не інкримінувалася, а суд вийшов за межі обвинувачення. Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано виключив з вироку кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину організованою групою. Також вказує на те, що суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1, а суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження по справі щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 317 КК України, не мотивували свого рішення. Посилається на те, що суд не призначив засудженим додаткове покарання у виді конфіскації майна, а також не вказав підстави його не застосування. Крім того, в порушення вимог ст. 93 КПК України необґрунтовано стягнув із засуджених судові витрати в солідарному порядку, оскільки витрати необхідно було стягнути з усіх засуджених у дольовому порядку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, засуджену ОСОБА_1, яка просила касаційне подання залишити без задоволення, а судові рішення щодо неї без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку злочинах, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Як убачається з показань засудженого ОСОБА_2 він підтверджував, що дійсно в серпні-жовтні 2006 року разом з ОСОБА_3 збирали рослини коноплі, з яких разом з ОСОБА _1 виготовляли наркотичну речовину і яку 4, 10 та 11 жовтня 2006 року збував ОСОБА_5

Засуджена ОСОБА_1 стверджувала, що декілька разів допомагала ОСОБА_2 виготовляти наркотичну речовину із стебел коноплі.

Згідно з показаннями засудженого ОСОБА_3, вони разом з ОСОБА_2 збирали коноплю, яку привозили до його господарства, де разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виготовляли наркотичну речовину, яку 11 жовтня 2006 року він разом з ОСОБА_2 збував ОСОБА_5

Ці показання повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7, даними протоколів огляду місць події, висновків судово-хімічних експертиз.

Дії засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України, а ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 317 КК України судом кваліфіковані правильно.

Доводи касаційного подання прокурора про те, що апеляційний суд необґрунтовано виключив з вироку кваліфікуючу ознаку вчинення засудженими злочину в складі організованої групи, є безпідставними. Мотиви, з яких апеляційний суд прийшов до такого висновку, наведені в ухвалі. З цими мотивами погоджується й колегія суддів.

Необґрунтованими є доводи подання про те, що суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1, а апеляційний суд, закриваючи провадження по справі щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 317 КК України, не мотивували свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи, суди на підставі зібраних досудовим слідством і досліджених доказів, обґрунтовано дійшли висновку про те, що саме ОСОБА_8 надавав приміщення для висушування та виготовлення рослин коноплі. Доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 брали участь у організації або утриманні місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів та наданні приміщення з цією метою, не встановлено.

За таких обставин, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд дійшли правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.

Покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційним судом було враховано, що фактично до вчинення злочину його спонукало активне схиляння з боку працівників міліції, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, злочин вчинив унаслідок збігу тяжких сімейних обставин. Тому колегія суддів вважає, що зазначені обставини та дані про особу засудженого давали апеляційному суду підстави для застосування щодо ОСОБА_2 ст. 75 КК України й звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без відбування покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, судом враховано, що він визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Тому колегія суддів вважає, що з урахуванням наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд обґрунтовано на підставі ст. ст. 69, 75 КК України призначив ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановлених санкціями ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 317 КК України, та звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, судом враховано, що вона визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей. Тому колегія суддів вважає, що з урахуванням наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд обґрунтовано на підставі ст. ст. 69, 75 КК України призначив ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, та звільнив її від відбування покарання з випробуванням.

У зв'язку з цим, доводи касаційного подання про явну несправедливість внаслідок м'якості, призначеного ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 покарання, колегія суддів вважає безпідставними.

Доводи касаційного подання прокурора про те, що суд при призначені засудженим покарання за ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 317 КК України не призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна є необґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 77 КК України, у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна цією нормою закону не передбачено.

Таким чином, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна їм не могло бути призначено.

Разом із тим, як убачається з мотивувальної частини вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, суд кваліфікував дії засуджених як незаконне виробництво наркотичних засобів.

Однак, досудовим слідством ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за незаконне виготовлення наркотичних засобів.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

За таких обставин доводи касаційного подання в цій частині є обґрунтованими, а вказана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку та ухвали апеляційного суду із зазначенням про те, що засуджені незаконно виготовляли наркотичні засоби.

Також обґрунтованими є доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 93 КПК України при стягненні із засуджених судових витрат. Відповідно до вказаної норми закону суд повинен визначити їх розмір у дольовому порядку з кожного із засуджених, ураховуючи при цьому ступінь вини кожного з них та їх майновий стан.

Ураховуючи те, що від спільних погоджених дій засуджених було вчинено даний злочин, судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 у дольовому порядку в сумі 188 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити частково.

Вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 серпня 2007 року щодоОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 змінити.

Виключити з судових рішень ознаки злочину - вироблення наркотичних засобів, і вважати їх засудженими за ознакою виготовлення наркотичних засобів.

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судові витрати на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Полтавській області по 188 грн. з кожного.

У решті вирок залишити без зміни.