Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 18 вересня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму,

виправдано за ч. 1 ст. 125 КК України за недоведеністю пред'явленого обвинувачення.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.липня 2007 року вирок залишено без зміни.

Як убачається з матеріалів справи, 1 листопада 2005 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_2 зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, за те що вона 20.04.2005 року під час сварки побила сина ОСОБА_3, 1997 року народження. В результаті цього ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначається, що суд допустив неповноту судового слідства, не дослідив усі докази, зокрема, не дав належної оцінки висновкам судово-медичних досліджень щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3, пояснень експерта у судовому засіданні та не усунув протиріччя між поясненнями експерта та висновками медичного дослідження. Також суд у порушення ст. 313 КПК України проводив огляд речових доказів без участі потерпілого та його представника. Крім того, апеляційним судом в ухвалі не зазначено всіх мотивів прийнятого рішення та не мотивовано відмову у задоволенні апеляцій потерпілого та прокурора.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно дослідив усі представлені у справі докази та дав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про недоведеність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до чинного законодавства, фактичні обставини у касаційній інстанції не досліджуються.

Посилання у поданні на те, що у суду не було достатніх підстав щодо виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України не грунтуються на матеріалах справи.

Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невинуватість ОСОБА_1 у побитті ОСОБА_3 і послався на висновки судово-медичного експерта Разумової щодо походження тілесних ушкоджень у потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, згідно з якими у потерпілого виявлені 3 синці, на показаннях самого потерпілого ОСОБА_3, в яких він зазначав, що до того, як йому були нанесені удари капцями, у нього були синці від гри у футбол. Також суд дав належну оцінку поясненням ОСОБА_2 на ім'я начальника Амур-Нижньо-Дніпровського РВ ДГУ УМВС України у Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 нанесла численні удари потерпілому в різні частини тіла та його заявою до районого суду, в якій стверджував про нанесення потерпілому 5-6 ударів по ногам.

Апеляційний суд також розглянув справу повно та об'єктивно і дав мотивовану відповідь на доводи апеляції прокурора, в тому числі, дана оцінка всім зібраним у справі доказам. Переконливих доводів про необ'єктивний та незаконний розгляд справи судом апеляційної інстанції у поданні прокурора немає.

За таких обставин колегія вважає, що суд дійшов правильного висновку щодо виправдання ОСОБА_1 за недоведеністю пред'явленого обвинувачення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення.

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.липня 2007 року щодо ОСОБА_1 без зміни.