Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя м. Бережани Тернопільської області,

громадянина України,

раніше судимого 20 квітня 2006 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, -

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

На підставі ст. 71 КК України постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю вироків Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. та від 20 квітня 2006 року за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, які виконувати самостійно.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 з метою незаконного придбання та виготовлення наркотичних засобів без мети збуту у невстановленому місці незаконно придбав 47 г особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, з якої 1 червня 2006 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, незаконно виготовили 5 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який в подальшому вжили.

3 червня 2006 року ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, у невстановленому слідстві місці незаконно придбав 47 г особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, з якої за попередньою змовою з ОСОБА_2 незаконно виготовили 5 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який вжили.

7 червня 2006 року ОСОБА_1 у невстановленому слідстві місці незаконно придбав 47 г особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, з якої за попередньою змовою з ОСОБА_2 незаконно виготовили 5 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який вжили.

9 червня 2006 року ОСОБА_1 у невстановленому слідстві місці незаконно придбав 47 г особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, з якої разом з ОСОБА_2 незаконно виготовили 5 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який вжили.

10 червня 2006 року ОСОБА_1 у невстановленому слідстві місці незаконно придбав 47 г особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, з якої за попередньою змовою з ОСОБА_2 незаконно виготовили 5 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який вжили.

Крім того, 28 червня 2006 року, переслідуючи мету незаконного виготовлення психотропної речовини без мети збуту за попередньою змовою з ОСОБА_3 по вул. Крутій у м. Бережани Тернопільської області у закинутій дерев'яній будівлі, незаконно виготовили психотропну речовину, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи є препаратом, кустарно виготовленим із норефедрону, який містить продукт його окислення - катіон і відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Виготовлену психотропну речовину, загальною масою 0,84 г, ОСОБА_1 незаконно зберігав при собі без мети збуту і мав намір використати в особистих цілях, проте був затриманий працівниками міліції.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому посилається на те, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не дав належної оцінки тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу, зокрема тому, що він вчинив злочин під час відбування покарання з випробуванням та не врахував обставини, що обтяжують покарання . Крім того зазначає, що суд неправильно застосував кримінальний закон, зокрема, ст. 71 КК України, яка передбачає, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 КПК України підставою для скасування вироку є неправильне застосування кримінального закону.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Бережанського районного суду від 20 квітня 2006 року ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_1 вчинив протягом іспитового строку, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 78 КК України, повинен був призначити йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України з урахуванням того, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Цих вимог закону суд при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків не дотримався.

Призначаючи ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., а на підставі ст. 71 КК України, вказуючи про те, що вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю вироків Бережанського районного суду від 24 січня 2008 року до штрафу в розмірі 850 грн. та вироку Бережанського районного суду від 20 квітня 2006 року до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, які виконувати самостійно, суд припустився помилки, оскільки фактично не призначив покарання за сукупністю вироків.

Крім того, дійшовши висновку про можливість призначення засудженому покарання за новий злочин із застосуванням ст. 69 КК України, суд послався на те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, хворіє на тяжку хворобу, визнавши ці обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Разом із тим, у відповідності до вимог ст. 69 КК України рішення про призначення засудженому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом приймається не тільки за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, а й з урахуванням особи винного, що не було належним чином враховано судом при прийнятті рішення.

Як убачається з матеріалів, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі і за незаконні дії з наркотичними засобами (тричі), і знову вчиняв аналогічні злочини. Останній злочин вчинив протягом іспитового строку.

За таких обставин, висновок суду про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України зроблений без належного врахування даних про особу засудженого, а тому призначене покарання не можна визнати справедливим унаслідок його м'якості.

Крім того, у мотивувальній частині вироку суд допустив суперечності у своїх висновках.

Так, мотивуючи своє рішення щодо виду покарання, суд послався на те, що йому має бути обране покарання в місцях позбавлення волі й у той же час, посилаючись на можливість застосування ст. 69 КК України, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 штрафу.

Отже, місцевий суд допустив такі порушення чинного закону, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку місцевого суду й направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суд має всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази, дати їм належну оцінку та, за умови підтвердження того ж обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_1 покарання, яке відповідало б вимогам статей 65, 71 КК України, оскільки призначене йому покарання за даним вироком слід вважати невиправдано м'яким.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.