Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області, українця, громадянина України, раніше судимого: 1) 1 червня 1994 року за ст. 19 і ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 6 червня 1997 року за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі; 3) 15 липня 1999 року за ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 4) 6 травня 2004 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 4 місяці позбавлення волі, -

визнано винним та засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 3 000 гривень та 25 000 гривень моральної шкоди.

За вироком суду злочин був вчинений за таких обставин.

8 грудня 2007 року у вечірній час ОСОБА_1, перебуваючи у своєму будинку, розташованому у с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_4 розпивав спиртні напої, після чого ліг спати. У цей же день, близько 24 години, ОСОБА_1 прокинувшись, побачив, що в сусідній кімнаті його співмешканка ОСОБА_3 оголена лежить в одному ліжку з ОСОБА_4

Після цього у ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, з ревнощів виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_3 з особливою жорстокістю.

Реалізуючи свій намір, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, схопивши ОСОБА_3 руками за волосся, скинув з ліжка на земляну долівку кімнати, та, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливого фізичного болю та страждань і бажаючи їх спричинити, став завдавати ОСОБА_3 численні удари ногами та металевим совком у місця розташування життєво важливих органів - грудну клітку, черево по голові та кінцівках, а після побиття вигнав ОСОБА_3 на вулицю. 9 грудня 2007 року приблизно о 5 годині ОСОБА_1 впустив потерпілу до будинку, де продовжуючи свої дії, направлені на умисне вбивство ОСОБА_3 з особливою жорстокістю, знову почав завдавати їй удари ногами та металевим совком у життєво важливі органи, піддаючи потерпілу мученню та мордуванню. Усього засуджений завдав потерпілій не менше ніж 96 ударів. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті травматичного шоку, внаслідок закритої тупої травми живота, поперекової ділянки грудної клітки, множинних крововиливів на руках, ногах в області тазу, з наявністю гематом в підшкірній клітковині, із розмізженням підшкірної клітковини на рівні горбковості лівої стегнової кістки.

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи фактичні обставини справи, посилається на відсутність у нього умислу на умисне вбивство потерпілої. Вказує, що побив потерпілу з метою провчити. Заперечує наявність у його діях особливої жорстокості. Просить дати правильну юридичну оцінку його діям та пом'якшити покарання.

Потерпілою ОСОБА_2 подані заперечення на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на послідовних показаннях самого засудженого як на досудовому слідстві, так і в суді, в яких він визнавав себе винним у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, які були виявлені при судово-медичного дослідженні трупа ОСОБА_3

Показання засудженого щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій не суперечать даним судово-медичної експертизи, із якої також убачається, що на трупі ОСОБА_3 виявлено величезну кількість прижиттєвих тілесних ушкоджень голови, грудей, кінцівок, внутрішніх органів, які утворилися не менше ніж від 96 ударів травмуючими предметами. Смерть потерпілої настала в результаті травматичного шоку внаслідок закритої тупої травми живота, поперекової ділянки грудної клітки, множинних крововиливів на руках, ногах в області тазу, з наявністю гематом у підшкірній клітковині, з розмізженням підшкірної клітковини на рівні горбковості лівої стегнової кістки.

Отже, характер вчинених засудженим дій, пов'язаних із завданням ним потерпілій ногами та металевим совком численних ударів у життєво важливі органи, внаслідок чого ОСОБА_3 зазнавала особливих страждань і їй були спричинені зазначені у висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілої, свідчить про те, що ОСОБА_1 діяв не тільки з умислом на вбивство ОСОБА_3, а ще й з умислом, спрямованим на її вбивство з особливою жорстокістю.

За таких обставин, наведені із зазначеного приводу у скарзі засудженого доводи позбавлені підстав.

Дії ОСОБА_1 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство з особливою жорстокістю кваліфіковані правильно.

Відсутні підстави для пом'якшення засудженому і покарання, оскільки воно йому призначене судом справедливо і відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, у справі не допущено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.