Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 18 вересня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Мала Лепетиха Великолепетиського району

Херсонської області, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 місяців арешту.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року апеляцію ОСОБА_1 залишено без задоволення, вирок змінено, виключено з мотивувальній частині посилання на показання свідка ОСОБА_2 У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у жовтні 1999 року у гаражі свого батька, розташованому у м. Світловодську Кіровоградської області, знайшов дві металеві банки з порохом "Сокол", перевіз їх за місцем свого проживання у с. Добрушине Сакського району АР Крим, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 19 жовтня 2003 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту й однобічність досудового та судового слідства. Вважає, що його винуватість матеріалами справи не доведена, крім того, він мав дозвіл на зберігання газового пістолета, який відносився й до зберігання пороху. Стверджує, що він безпосередньо не загружав речі батьків в автомобіль та не був обізнаний про наявність серед них банок із порохом. Указує, що при вилученні банки з порохом належним чином не опечатувались, під час досудового слідства порушено інструкцію МВС України "Про порядок прийому, зберігання, обліку, знищення або реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та бойових припасів до неї". Зазначає, що у справі допущені й інші істотні порушення кримінально-процесуального законодавства: текст протоколу судового засідання складений машинописним шляхом та не повністю відповідає аудіозапису; судом апеляційної інстанції порушено його право на захист, оскільки апеляційний розгляд відбувся без участі його захисника, який на цей момент хворів. Просить скасувати судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи убачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26 квітня 2002 року (v0003700-02) "Про практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами", порох є вибуховою речовиною та являється предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно висновку експертизи вибухових речовин вилучена у ОСОБА_1 речовина є вибуховою речовиною метальної дії - бездимним порохом, призначеним для спорядження всіх видів ствольної зброї, у тому числі й мисливської.

Крім того, на досудовому слідстві ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину у зберіганні без спеціального дозволу пороху та просив застосувати до нього амністію. Ці його показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, експерта Досичева Д., та об'єктивно підтверджується даними протоколів огляду, виїмки, висновку балістичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі щодо ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.

Вивченням матеріалів справи не виявлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженим ОСОБА_1 в апеляції доводи, у тому числі щодо заперечень на протокол судового засідання, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_1 про порушення апеляційним судом його права на захист є безпідставними. Як убачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_11 був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, заяв та клопотань про відкладення засідання апеляційного суду від нього та засудженого матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також убачається, що суд першої інстанції виніс окрему ухвалу відносно працівників Сакського МРВ УМВС України, які розслідували кримінальну справу щодо ОСОБА_1, у зв'язку з порушеннями ними норм кримінально-процесуального законодавства під час досудового слідства. Зокрема, в порушення інструкції МВС України "Про порядок прийому, зберігання, обліку, знищення або реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та бойових припасів до неї" та ст. 80 КПК України, при призначенні експертизи вибухових речовин слідчим не було зазначено умови зберігання вибухових речовин після проведення експертизи, у результаті чого весь порох (372 г) під час експерименту було знищено. Однак, зазначені порушення не є такими, що перешкодили чи могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.

Покарання засудженому призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, та є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.