Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, неодноразово судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.

По справі вирішено цивільний позов та долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 грудня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 23 листопада 2006 року, будучи у стані алкогольного сп'яніння, на полі неподалік залізничної станції "Склозаводська" у м.Бучі Київської області, на ґрунті неприязних стосунків, що раптово виникли, вчинив умисне вбивство ОСОБА_2

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність досудового та судового слідства, порушення права на захист, застосування незаконних методів ведення слідства, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Вергізової Л.А., яка просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Зокрема, винність підтверджується показаннями самого засудженого, який детально пояснював про свої дії, внаслідок яких настала смерть потерпілої ОСОБА_2, протоколом відтворення обстановки і обставин події, в ході якого засуджений на місці розповів та показав про обставини вчинення злочину, висновками судово-медичної експертизи про характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої, причину її смерті. Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколами огляду та додаткового огляду місця події, огляду домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_1, висновком судово-психіатричної експертизи засудженого, сукупністю інших доказів.

Посилання засудженого на те, що його дії слід кваліфікувати як вбивство через необережність, безпідставні і спростовуються вищенаведеними доказами. Як убачається з матеріалів кримінальної справи, смерть потерпілої ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії внаслідок закриття порожнини рота і дихальних шляхів чужорідним тілом - частиною синтетичних спортивних штанів та гігієнічною прокладкою, що щільно перекривали порожнину рота і ротоглотки.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що суд безпідставно врахував як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Сам засуджений у судовому засіданні пояснював, що він разом з потерпілою та іншою особою вживали горілку.

Покарання ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, конкретних обставин справи. Підстав для його пом'якшення не вбачається.

Необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист на досудовому слідстві. З матеріалів кримінальної справи видно, що засуджений бажав мати захисника, тому постановою слідчого прокуратури м.Ірпеня від 3 грудня 2006 року йому було призначено захисника - адвоката ОСОБА_11

Безпідставними є доводи засудженого про те, що судом було відхилено його клопотання про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, оскільки, як видно зі змісту протоколу судового засідання, такого клопотання ОСОБА_1 не заявляв. Зауважень на протокол судового засідання засуджений не подавав.

Доводи засудженого про застосування щодо нього незаконних методів ведення досудового слідства не знайшли свого підтвердження. З матеріалів кримінальної справи видно, що будь-яких скарг та заяв від ОСОБА_1 з цього приводу не надходило і в судовому засіданні він також про це не заявляв.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування або зміну судових рішень щодо ОСОБА_1, не виявлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1