Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 вересня 2008 року кримінальну справуза касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, судився Солом'янським

районним судом м. Києва 21.02.2003 р.

за ст. ст. 15, 185 ч. 3 КК України

на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК

України був звільнений від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

громадянин України, такий, що судимості не мав,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 1 ст. 263 КК України на два роки;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- ОСОБА_5 2175 грн. на відшкодування майнової шкоди,

- з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_41850 грн. на відшкодування майнової шкоди і 3000 грн. моральної шкоди.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області 110 грн. 16 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року вирок змінено, до ОСОБА_2застосованост. 75 КК України та його звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж трирічного іспитового строку і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за вчинення таких злочинів.

07 липня 2002 року приблизно о 10-ій год. ОСОБА_1 проник у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 2175 грн.

Він же 30 травня 2003 року о 8-ій год. 54 хв. з метою викрадення чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_2 проник у будинок ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що розташований по АДРЕСА_2, звідки викрав майно потерпілих на загальну суму 3201 грн. 60 коп.

Після крадіжки ОСОБА_1 залишив будинок, але з викраденим майном був помічений ОСОБА_3, який почав його переслідувати. Добігши до цвинтаря, він передав частину викраденого майна ОСОБА_2, з яким вони почали втікати від переслідування господаря. Щоб уникнути затримання, ОСОБА_2 застосував гладкоствольну вогнепальну зброю - сигнальний пістолет "СПШ-26", перероблений саморобним способом, і зробив постріл угору, чим змусив ОСОБА_3 зупинитись.

Утікаючи з місця вчинення злочину, ОСОБА_2 викинув викрадені в родини ІНФОРМАЦІЯ_3 золоті вироби та сигнальний пістолет, але був разом з ОСОБА_1 затриманий.

Крім того, ОСОБА_2 засуджено ще й за те, що він за невстановлених обставин незаконно придбав гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю - сигнальний пістолет "СПШ-26", перероблений саморобним способом, яку носив і зберігав при собі без передбаченого законом дозволу до її вилучення 30 травня 2003 року.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у частині їх засудження за ч. 3 ст. 186 КК України скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, внаслідок чого, на його думку, залишились нез'ясованими питання про кількість і вартість викраденого в нього майна. Вважає, що дії засуджених мали б бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки з боку ОСОБА_2 була погроза застосування насильства, небезпечного для його життя та здоров'я. У разі визнання його доводів безпідставними просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати, справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд. Мотивує тим, що апеляційний суд необгрунтовано пом'якшив ОСОБА_2 покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, не врахувавши в повній мірі тяжкість скоєного ним злочину та конкретні обставини справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, з яких її визнано необгрунтованою.

При цьому всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними в справі та додатково поданими матеріалами і на кожний довід ухвала повинна містити вичерпну відповідь.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3 в апеляції викладав прохання про скасування вироку і повернення справи на додаткове розслідування. Наводив змістовні доводи, зокрема, вказував, що фактичні обставини справи досліджено однобічно і неповно, внаслідок чого залишилось не з'ясованими питання щодо кількості та вартості викраденого в нього майна. Крім того, посилався на неправильну кваліфікацію дій засуджених, зазначаючи, що з метою утримання викраденого майна ОСОБА_2 здійснив постріл у його бік з вогнепальної зброї, що було небезпечним для його життя та здоров'я, і тому, на його думку, такі дії мали б бути кваліфіковано як розбій.

Залишаючи апеляцію потерпілого ОСОБА_3 без задоволення, апеляційний суд викладені в ній доводи належно не перевірив і не навів в ухвалі докладних мотивів прийнятого рішення.

Так, в ухвалі вказано (дослівно), що "коли достовірно не встановлено, що постріл ОСОБА_2 здійснив з метою утримання викраденого, суд правильно кваліфікував його дії та дії ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 3 КК України, як грабіж, поєднаний з проникненням у житло".

Однак апеляційним судом не дано належної оцінки показанням ОСОБА_2 як підозрюваного та обвинуваченого від 4.06.2003 р., а також його показанням в ході очної ставки з потерпілим ОСОБА_3

У цих показаннях ОСОБА_2 підтверджував, що під час вчинення злочину мав при собі перероблений для пострілів патронами до мисливської рушниці споряджений пістолет-ракетницю. ОСОБА_1 проник у середину будинку потерпілих, а він спостерігав за навколишньою обстановкою. Після того, як спрацювала сигналізація, ОСОБА_1 з будинку вибіг і передав йому два жіночих персні. Втікаючи, помітив, що за ним біжить ОСОБА_6 і щоб його налякати здійснив постріл угору. Продовжуючи тікати, перезарядив пістолет, викинув викрадене майно і сховав у купі каміння пістолет.

Свідок ОСОБА_7 показував, що у складі ВДСО при Канівському МРВ прибув на місце злочину. Поблизу будинку потерпілих почув постріл і за напрямком, вказаним ОСОБА_3, почав переслідувати ОСОБА_2 Втікаючи від нього, ОСОБА_2 викинув якийсь предмет. Після затримання ОСОБА_2 було виявлено на місці, де останній щось викинув, господарську рукавичку з двома каблучками і на вказаному засудженим місці - схований пістолет.

Крім того, належно не перевірялись доводи апеляції потерпілого ОСОБА_3 про неправильне визначення кількості викраденого в нього майна та його вартість, які були значно більшими, ніж це встановив суд.

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду не може визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України, а тому підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді мають бути перевірені всі доводи як апеляції потерпілого ОСОБА_3, так і доводи, наведені в касаційній скарзі, в тому числі стосовно безпідставності пом'якшення апеляційним судом ОСОБА_2 покарання та звільнення з випробуванням, оскільки таке рішення, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам закону, а покарання є явно несправедливим внаслідок його м'якості.

Крім того, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 крадіжку належного ОСОБА_5 майна вчинив до постановлення попереднього вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 21.02.2003 року, а належним майном ІНФОРМАЦІЯ_3 заволодів у період випробувального строку, визначеного йому зазначеним вище вироком. Отже, виходячи із положень ч. 4 ст. 70 КК України, суд мав спочатку призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 15, 185 ч. 3 КК України із врахуванням покарання, вже призначеного судом за останній злочин. Після цього суд мав призначити ОСОБА_1 покарання за злочин, вчинений щодо родини ІНФОРМАЦІЯ_3, і остаточно - відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків.

Суд першої інстанції не дотримався такої послідовності призначення ОСОБА_1 покарання, чим порушив кримінальний закон. Зазначене порушення залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.