Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок апеляційного суду Донецької області від 3 червня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

учня 9-б класу школи-інтернату м. Дзержинська

не судимого,

за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 12 років позбавлення волі без конфіскації майна

та ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди

2 140 гривень 65 копійок та 70 000 гривень моральної шкоди.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що вони 10 листопада 2007 року близько 19 години в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою, з метою умисного вбивства та заволодіння майном ОСОБА_4, прибули до квартири АДРЕСА_1, в якій він проживав.

Постукавши у двері, ОСОБА_2 відрекомендувався працівником міліції та після того як ОСОБА_4 відкрив двері, разом із ОСОБА_1 протиправно проникли у квартиру.

ОСОБА_2, реалізуючи умисел на позбавлення життя та заволодіння майном, завдав удар рукою в обличчя ОСОБА_4 та два удари ногою в голову, після чого зняв з його руки годинник, а ОСОБА_1 завдав потерпілому не менше двох ударів ногою по голові, від чого потерпілий втратив свідомість.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 взяв на кухні ніж та завдав потерпілому численні удари в груди та шию, від яких настала смерть останнього та разом з ОСОБА_2 заволоділи майном на суму

312 гривень.

З метою знищення майна та слідів злочину, ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 підпалили в кімнаті газети, а ОСОБА_2 в кухні відкрив газові крани.

В результаті підпалу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно знищили майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка проживала в його квартирі, на загальну суму 3 331 гривню.

У касаційному поданні прокурор просить вирок апеляційного суду змінити, виключити з обвинувачення засуджених ч. 2 ст. 194 КК України за відсутністю в їх діях складу даного злочину, мотивуючи тим, що для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 194 КК України необхідною умовою є пошкодження чужого майна у великих розмірах (на суму 50 000 гривень і більше).

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційне подання та вважав, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтовано засуджені за ч. 2 ст. 194 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтуються на перевірених доказах і не оспорюються у касаційному поданні.

Кваліфікація їх злочинних дій за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України є правильною і колегією суддів під сумнів не ставиться.

Що ж стосується рішення суду про засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 194 КК України, то з ним погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження чужого майна карається у випадку, коли було заподіяно шкоду у великих розмірах.

Якщо ж зазначені діяння вчинені шляхом підпалу, то настає відповідальність за ч. 2 ст. 194 КК України.

Із вироку суду вбачається, що в результаті підпалу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знищили майно потерпілого на суму 3 331 гривню, що згідно п. 3 Примітки до ст. 185 КК України не є великим розміром, а тому в діях засуджених відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

За таких обставин вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 194 КК України підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Покарання засудженим призначено з дотриманням положень ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Тому колегія суддів вважає за необхідне призначене засудженим покарання залишити без зміни, навіть із урахуванням тих змін, про які зазначено в ухвалі.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 3 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині засудження їх за ч. 2 ст. 194 КК України скасувати і справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Вважати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засудженими за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до покарання, призначеного судом.