Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на судові рішення у даній справі.

Вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 січня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше неодноразово судимого, останній раз

5 жовтня 2005 року за ч.3 ст. 296, ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

в силу ст. 89 КК України такого,

що не має судимості,

виправдано за ч.2 ст. 186 КК України за недоведеністю обвинувачення.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 23 липня 2007 року, близько 14 години, перебуваючи в залі ігрових автоматів ТОВ "Ігросвіт", що розташований в кафе "Гуцулочка" по вул.Незалежності, 95 у м.Заставна, відкрито викрав у ОСОБА_3. 250 грн.

Органами досудового слідства по даному факту також було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_2., згідно якого останній за попередньою змовою з ОСОБА_1 відкрито заволодів грішми ОСОБА_3. у сумі 250 грн.

Виправдовуючи ОСОБА_2 за цим звинуваченням, суд вказав у вироку, що у матеріалах справи відсутні докази, які б з переконливістю свідчили про вчинення ним відкритого викрадення грошей ОСОБА_3. у сумі 250 грн., тобто його виправдано за ч.2 ст. 186 КК України за відсутністю в діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2008 року вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, необгрунтоване виправдання ОСОБА_2. та м`якість призначеного ОСОБА_1. покарання. Вказує на те, що у матеріалах справи достатньо доказів винності ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, які судом не спростовані. Стверджує про безпідставне застосування ст. 69 КК України до призначеного ОСОБА_1. покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що таке слід залишити без задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні грабежу та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 186 КК України, грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку, і такі висновки суду не оспорюються у поданні прокурора.

Що стосується доводів прокурора про необгрунтоване призначення ОСОБА_1. покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то доводи з цього приводу у касаційному поданні прокурора, є безпідставними.

Місцевий суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину інваліда 2 групи, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, і дійшов вірного висновку про можливість застосування ст. 69 КК України до призначеного йому покарання. А отже, підстав для скасування судових рішень за м`якістю призначеного засудженому ОСОБА_1. покарання, про що йдеться у касаційному поданні прокурора, не має.

Викладені в подані твердження про необгрунтоване виправдання місцевим судом ОСОБА_2. за ч.2 ст. 186 КК України, на думку колегії суддів, позбавлені підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки місцевого суду про визнання ОСОБА_2. виправданим у вчиненні грабежу, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх об`єктивних і суб`єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з`ясуванні дійсних обставин події, та грунтуються на зібраних доказах.

Такими доказами є, зокрема, показання потерпілого ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_2. зайшов в зал ігрових автоматів уже після того як ОСОБА_1. забрав в нього гроші у сумі 250 грн. і на його нецензурні висловлювання вдарив в обличчя; показання засудженого ОСОБА_1.; показання свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які підтвердили показання потерпілого.

Давши належну оцінку наведеним та іншим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що у справі відсутні докази, які підтверджували б пред`явлене ОСОБА_2. обвинувачення у вчиненні відкритого викрадення 250 грн. у потерпілого ОСОБА_3. і, зважаючи на те, що вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, вірно визнав його невинним за вказаним обвинуваченням.

За таких обставин касаційний суд вважає, що судові рішення є законними та обгрунтованими і не вбачає підстав для їх скасування, про що йдеться у касаційному поданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернівецької області на вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.