Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2006 року щодо нього,

вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2006 року засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця с. Лобойковки

Петриківського району

Дніпропетровської області,

раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;

за ч. 1 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі;

за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 2 роки;

за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 2 роки 6 місяців;

за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2006 року зазначений вирок змінено.

Виключено засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України. Призначено за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України покарання у виді обмеження волі на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язок періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він будучи головним бухгалтером ЗАТ "Петриківка-Агротехсервіс", бухгалтером ФГ "Еліта" та вів без трудового договору бухгалтерський облік приватного підприємця ОСОБА_2, шляхом обману і підробки документів, які надавали право на відшкодування заробітної плати по дотаційним робочим місцям, за період з квітня 2004 року по січень 2005 року заволодів бюджетними коштами, які виділялись державою на відшкодування витрат за дотаційні робочі місця ПП "Хоруженко" у сумі 12 056 грн. 86 коп.

Крім того, ОСОБА_1 шляхом підроблення, зловживаючи службовим становищем, за період з липня 2004 року по січень 2005 року заволодів бюджетними коштами, які виділялись державою на відшкодування витрат за дотаційні робочі місця по ФГ "Еліта" у сумі 8 680 грн. 80 коп.

16 лютого 2005 року приблизно об 11 годині у приміщенні кафе "До Івана", розташованому по вул. Калініна, 62 смт. Петриківка Дніпропетровської області, ОСОБА_1, будучи посадовою особою, шляхом обману, переконавши ОСОБА_2 в необхідності передачі хабара директору Петриківського районного центру зайнятості, отримав від неї в якості хабара 850 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що його безпідставно засуджено за вчинення злочинів, пов'язаних з діяльністю ПП "Хоруженко", оскільки він неофіційно працював у зазначеного приватного підприємця та вносив інформацію до офіційних документів за вказівкою ОСОБА_2 Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу вироку показання ОСОБА_2, які вона давала під час досудового слідства. Зазначає, що ОСОБА_2 передала йому гроші в сумі 850 грн. за оплату його послуг, а не для передачі хабара директору центру зайнятості. Просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необгрунтованність касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо необгрунтованості засудження за інкриміновані йому злочини є непереконливими.

Як убачається з матеріалів справи, висновок суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів грунтується на доказах, які повно і об'єктивно досліджені судом першої інстанції та перевірені при розгляді апеляцій апеляційним судом. Наявним доказам дана правильна юридична оцінка.

Посилання засудженого ОСОБА_1 у скарзі на неправдивість показань свідка ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки її показання послідовні, підтверджуються іншими доказами, і даних про те, що вона обмовила ОСОБА_1 немає.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 передала йому кошти не в якості хабара директору центра зайнятості, а як заробітну плату за послуги, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку, оскільки з огляду на матеріали справи вбачається, що ОСОБА_1 підбурював ОСОБА_2 саме до дачі хабара, а отримавши від неї кошти заволодів ними шляхом обману.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1