розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення.

Вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2006 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Нижній Іржавець

Оржицького району Полтавської області,

мешканця м. Теплодара Одеської області,

раніше судимого -

за ст. 198 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна, що є власністю засудженого;

за ст. 289 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, а на підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_2 призначено покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця смт. Любашівка Одеської області,

мешканця м. Одеси,

раніше двічі судимого, останнього разу 09.12.2004 р.

за ст. 204 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі

з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців -

за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна, що є власністю засудженого;

за ст. 289 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, а на підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_3 призначено покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Відповідно до ст. 71 КК України остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 червня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без зміни.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони 7 травня 2005 року, приблизно о 22 годині, за попередньою змовою між собою та іншою особою, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, незаконно заволоділи належним ТОВ "ОНУР" Конструкціон Інтернешнл" автомобілем ВАЗ-21213 "Нива" вартістю 26 689 грн.

Вони ж, 8 травня 2005 року, приблизно о 17 годині, за попередньою змовою між собою та іншою особою, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, незаконно заволоділи належним АВ Компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" автомобілем ВАЗ-21213 "Нива" вартістю 35 982, 23 грн.

15 травня 2005 року, приблизно о 8 годині, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою та іншою особою, знаходячись на вул. Лермонтова смт. Криве Озеро Миколаївської області, незаконно заволоділи належним ОСОБА_4 автомобілем ВАЗ-2107 вартістю 27 400 грн.

22 травня 2005 року, приблизно о 9 годині, ОСОБА_3, за попередньою змовою з іншою особою, знаходячись на вул. Радянській смт. Любашівка Одеської області, незаконно заволоділи належним ОСОБА_5 автомобілем ВАЗ-2107 вартістю 23 294,17 грн. Наприкінці травня 2005 року вказаний автомобіль ОСОБА_3 передав ОСОБА_2, а останній, розуміючи, що вказаний транспортний засіб був одержаний злочинним шляхом, збув його.

29 травня 2005 року, приблизно о 6 годині, ОСОБА_3, за попередньою змовою з іншою особою, знаходячись на вул. Почтовій смт. Криве Озеро Миколаївської області, незаконно заволоділи належним ОСОБА_6 автомобілем ВАЗ-21099 вартістю 33 060 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати дії засудженого по епізодам викрадення автомобілів на ст. 198 КК України та пом'якшити призначене покарання. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судове слідство проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що ОСОБА_2 не викрадав автомобілі, а лише займався збутом раніше викрадених транспортних засобів. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року (v0014700-05) щодо визначення розміру заподіяння реальної шкоди за ст. 289 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Твердження ж захисника про те, що ОСОБА_2 не викрадав транспортні засоби, а лише купував їх та зберігав є непереконливими.

Як судом першої так і апеляційної інстанцій дана версія засудженого ОСОБА_2 детально перевірялася і обґрунтовано визнана такою, що не відповідає дійсності, оскільки спростовується матеріали справи і спрямована на зменшення його вини у вчинених злочинах та ухилення від кримінального покарання.

Разом з тим, у відповідності до ст. 5 КК України, вирок у частині засудження ОСОБА_2 за епізодами незаконного заволодіння транспортними засобами підлягає зміні, оскільки, відповідно до нової редакції ст. 289 КК України та примітки №3 до даної статті матеріальна шкода визнається значною чи великою у разі заподіянні реальних збитків.

Однак, як убачається з матеріалів справи за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом від 08.05.2005р., що належав АВ Компанії "Укртрансгаз" Національно-Акціонерної Компанії "Нафтогаз", викрадений автомобіль було повернуто, тому реальних збитків злочином завдано не було.

У зв'язку з цим дії ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_3 за цим епізодом підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України з призначенням покарання в межах санкції цього закону.

Також, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_3 за епізодом незаконного заволодіння належного ОСОБА_4 автомобіля від 15.05.2005р. таку кваліфікуючу ознаку як завдання злочином значної матеріальної шкоди, оскільки викрадений автомобіль було повернуто, тому реальних збитків злочином завдано не було.

З таких же підстав цю кваліфікуючу ознаку необхідно виключити з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_3 за епізодом незаконного заволодіння ним належного ОСОБА_5транспортного засобу від 22.05.2005р.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 червня 2006 року щодо ОСОБА_2, а також у порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_3 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом від 08.05.2005р. з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України та призначити їм покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років кожному з конфіскацією половини майна, що є власністю засуджених.

Виключити з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом від 15.05.2005р. таку кваліфікуючу ознаку як завдання злочином значної матеріальної шкоди.

Виключити з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_3 за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом від 22.05.2005р. таку кваліфікуючу ознаку як завдання злочином значної матеріальної шкоди.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч. 2, 198 КК України, до 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна, що є власністю засудженого.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, та за сукупністю вироків, до покарання, призначеного судом.

головуючого	Кармазіна Ю.М.
суддів	Вус С.М., Глоса Л.Ф.
за участю прокурора	Парусова А.М.