розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок військового апеляційного суду Центрального регіону від 23 липня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, мешканця смт. Іршанська Житомирської області, військовослужбовця за контрактом військової частини А-2076, рядового, такого, що судимості не має,

засуджено за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця м. Новоград-Волинського Житомирської області, судимого 15.10.2007 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 6 місяців та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців,

засуджено за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років і 6 місяців.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.10.2007 року і остаточно йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Алчевська Луганської області, мешканця м. Новоград-Волинський Житомирської області, такого, що судимості не має,

засуджено за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_4. 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди та 2 000 (дві тисячі) гривень матеріальних збитків.

Також, судом стягнуті з засуджених судові витрати по справі, а саме з ОСОБА_1 - 257 грн. 54 коп., з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з кожного, по 250 грн.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони 25 грудня 2007 року приблизно о 2 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись усі втрьох, а також разом з ними була присутня особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, у будинку АДРЕСА_1, виявили зникнення мобільних телефонів "Нокіа - К 80" та "Соні Еріксон Т - 290", які належали ОСОБА_3. та ОСОБА_5

Запідозривши у причетності до зникнення мобільних телефонів ОСОБА_6., вказані вище особи на автомобілі таксі приїхали до місця проживання ОСОБА_6., на АДРЕСА_2

Після виклику ОСОБА_6. з квартири до під'їзду будинку, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, застосовуючи фізичну силу, подолавши опір ОСОБА_6., витягнули його з під'їзду будинку на вулицю і силою посадили на заднє сидіння таксі, та поїхали на околицю міста Новоград-Волинський, до річки Смолка, де почали вимагати у ОСОБА_6. зізнання у викраденні мобільних телефонів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, і їх повернення.

Отримавши від ОСОБА_6., відповідь про непричетність його до крадіжки, та почувши від нього погрози на свою адресу, вони всі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою приведення потерпілого у безпорадний стан, для полегшення заподіяння йому смерті, почали умисно, із значною силою наносити ОСОБА_6. чисельні удари кулаками рук, ногами у місце розташування життєво важливих органів - тулуб, по голові та кінцівках. Після нанесення ударів, продовжуючи свої дії, направлені на досягнення єдиного злочинного результату - умисного вбивства ОСОБА_6., вони посадили останнього в автомобіль і поїхали до кладовища в с. Сусли Новоград-Волинського району.

Після цього, з метою реалізації умислу спрямованого на умисне позбавлення життя ОСОБА_6., вони відвели останнього від автомобіля на беріг річки Смолка, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, із значною силою почали наносити ОСОБА_6. чисельні удари кулаками рук, ногами, поясом з металевою пряжкою - у місце розташування життєво важливих органів - тулуб, по голові та кінцівках, а коли потерпілий знаходився у безпорадному стані і не міг чинити опір у зв'язку з застосованим до нього насильством, ОСОБА_1, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3., став тримати ОСОБА_6. за кінцівки, а особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, почала здавлювати шию потерпілого за допомогою мотузки.

Продовжуючи свої злочинні дії, які тривалий час не припинялись, були охоплені єдиним умислом, направленого на досягнення єдиного злочинного результату - вбивства ОСОБА_6., ОСОБА_1 став утримувати мотузку на шиї ОСОБА_6., а ОСОБА_3 та особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, направились шукати сторонні предмети для того, щоб прикріпити їх до тіла потерпілого.

Всі разом, діючи злагоджено, вони наділи на тіло потерпілого дві автопокришки від легкового автомобіля, між ними розташували будівельний цементний блок, прикріпивши всі предмети до тіла ОСОБА_6. за допомогою мотузки. Після цього, вони разом кинули потерпілого у річку Смолка, таким чином умисно вбили останнього за попередньою змовою групою осіб.

У своїх касаційних скаргах засуджені порушують питання про зміну вироку суду в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого в наслідок суворості. На думку скаржників, суд не врахував усі наявні обставини, які пом'якшують покарання, та, як вважають скаржники, дають підстави застосувати до них положення ст. 69 КК України, що в свою чергу дає можливість пом'якшити їм покарання, зменшивши строк покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Ємця А.А., пояснення прокурора, який вважав, що покарання засудженим призначено відповідно до вимог кримінального закону і є необхідним й достатнім для виправлення засуджених осіб та попередження нових злочинів, а тому просив вирок апеляційного суду залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених без задоволення, перевіривши викладені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Військової судової колегії вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом об'єктивно, повно і всебічно встановлено обставини справи та правильно кваліфіковано злочинні дії засуджених щодо вчинення злочину. Вина засуджених у вчиненні інкримінованого ним злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, безпосередньо досліджених у судовому засіданні. Оцінка доказів судом проведено згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо достовірності, допустимості доказів та їх достатності для постановлення обвинувального вироку. Усі висновки суду належним чином вмотивовані у вироку, у тому числі щодо наявності в діях засуджених складу злочину - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Твердження засуджених у касаційних скаргах про те, що суд не взяв до уваги кількості наявних у справі обставин, які пом'якшують покарання та, на думку скаржників, дають підстави застосувати до них положення ст. 69 КК України й пом'якшити покарання, зменшивши його строк, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України засуджені вчинили особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

Також, злочин засудженими вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто вони заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

Наслідки вчинення злочину - це настання смерті людини, тобто вони є невідворотні і ні якім матеріальним відшкодуванням чи іншим чином усунення заподіяної шкоди не повернуть життя загиблої людини.

Суд засудженим призначив покарання відповідно до положень ст. 65 КК України, а саме врахував обставини, які пом'якшують покарання, до яких відніс щире каяття та активн е сприяння розкриттю злочину, а відносно ОСОБА_3 те, що він добровільно частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, та обставини, які обтяжують покарання, до яких відніс те, що засуджені вчинили злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а відносно ОСОБА_1 й те, що він даний злочин скоїв, маючи судимість за умисний злочин, тобто рецидив злочинів. Крім того, суд дослідив дані, які характеризують особи винних та врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину.

Відповідно до ст. 69 КК України та п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. (v0007700-03) , призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менш двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як убачається з матеріалів справи, у засуджених не має двох або більше обставин, які пом'якшують покарання та викладені у ст. 66 КК України, а тому суд вірно й законно не застосував положення ст. 69 КК при призначенні їм покарання.

Виходячи з вищевикладеного, суд обґрунтовано й на законних підставах призначив вид та строк покарання за вчинений ними злочин. Дане покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для виправлення засуджених осіб та попередження нових злочинів.

Колегія суддів приходить до переконання, що підстав для задоволення касаційних скарг засуджених не має, а разом з цим й не має можливості зменшити їм строки покарання.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів -

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок військового апеляційного суду Центрального регіону від 23 липня 2008 року - без зміни.

головуючого	Волкова О.Ф.
суддів	Пінчука М.Г., Ємця А.А.