Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 28 серпня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Амвросіївського районного суду Донецької області від 20 вересня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Соснівка

Красноградського району Харківської області, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, та без штрафу, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, обіймаючи посаду директора ТОВ "Авангард", будучи орендатором земель колишнього КСП "Колос", у тому числі тих, на яких розташовані пам'ятники археології, неналежно виконуючи свої посадові обов'язки, не уклав на них "Охоронні договори" із відповідними органами, та у квітні 2007 року дав указівку на проведення оранки ділянки, яка є власністю держави, де знаходились пам'ятники археології - кургани епохи бронзового віку. Унаслідок пошкодження цих пам'ятників державі завдано матеріальних збитків на суму 112 159 грн. 84 коп.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, та закрити справу згідно ч. 4 ст. 6 КПК України. Посилається на те, що згідно цієї статті та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року суд мав не постановляти вирок із призначенням покарання, а закрити справу постановою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Закону України "Про амністію" (955-16) від 19 квітня 2007 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим законом.

На момент прийняття Закону України від "Про амністію" (955-16) від 19 квітня 2007 року кримінальна справа щодо ОСОБА_1 перебувала у провадженні органів дізнання. Злочин, у вчиненні якого він обвинувачувався, скоєний ним до набрання цим Законом чинності.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 6 КПК України кримінальна справа, що порушена, підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Однак, всупереч цим вимогам закону, суд постановив обвинувальний вирок та звільнив ОСОБА_1 на підставі акту амністії від відбування призначеного покарання, хоча він підлягав звільненню від кримінальної відповідальності.

За таких обставин вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям кримінальної справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Амвросіївського районного суду Донецької області від 20 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, ОСОБА_1І. звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу щодо нього закрити на підставі п. 4 ст. 6 КПК України.