Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 28 серпня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 30 жовтня 2007 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Чернівців, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ст. 46 КК України за примиренням з потерпілим.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 22 вересня 2007 року біля залу ігрових автоматів "Роял" у м. Чернівці, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, безпричинно розпочав конфлікт з ОСОБА_2, під час якого, діючи з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, завдав йому удар скляною пляшкою по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Посилається на те, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України за примиренням з потерпілим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, є неможливим, оскільки об'єктом посягання хуліганства є громадський порядок, й злочином було завдано шкоду не тільки потерпілому ОСОБА_2, а й присутнім відвідувачам. Зазначає, що розгляд справи на порушення ст. 264 КПК України проведений без участі прокурора. Указує, що постанова містить інші чисельні порушення: при викладенні думки потерпілого зазначені ініціали невідомо якої особи, вказано строк оскарження постанови 15 днів, хоча згідно ст. 282 КПК України він складає 7 днів, та інші.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

З матеріалів справи убачається, що суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за наявності визначених у ст. 46 КК України умов і підстав. Зокрема, ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. примирився з потерпілим та відшкодував шкоду. Діючим кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством не передбачено будь-які інших, крім зазначених у ст. 46 КК України, обмежень для звільнення особи від кримінальної відповідальності з цих підстав.

Твердження у касаційному поданні про те, що розгляд справи проведений без участі прокурора, є необґрунтованими. З протоколу судового засідання видно, що суд відбувся за участю прокурора Кініщук Л.І. Проводилося судове слідство, прокурор висловив думку про те, що є підстави для закриття справи у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим (а.с. 46). Доказів на підтвердження цих доводів касаційного подання матеріали справи не містять та прокурором їх не надано.

Доводи у поданні прокурора про те, що постанова суду містить інші чисельні порушення: при викладенні думки потерпілого зазначені ініціали невідомо якої особи, неправильно вказано строк оскарження постанови, не зазначено прізвище прокурора, є слушними. Проте, зазначені порушення не є істотними та не тягнуть безумовне скасування судових рішень, а можуть бути підставою для винесення окремої ухвали.

Даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.