Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 26 " серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2008 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, не мав судимості,

засуджений за ст. 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Виправданий за ст. 115 ч.2 п.11 та ст. 187 ч.4 КК України.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

громадянин України, не мав судимості,

засуджений за ст. 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Виправданий за ст. 115 ч.2 п.11 та ст. 187 ч.4 КК України.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 і ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6 2 000 грн. матеріальної та 3 000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винуватими в тому, що 23 листопада 2007 року близько 21-ї години на вулиці Подільській в с.Райківці Хмельницького району вони за попередньою змовою між собою, з користі - з метою неповернення ОСОБА_5 боргу в сумі 100 грн. - скоїли умисне вбивство гр.ОСОБА_7, завдавши йому по голові, шиї та грудній клітці численних ударів: ОСОБА_5 - металевим ломом, а ОСОБА_4 - кулаками і взутими ногами. Після цього засуджені забрали з куртки потерпілого гроші в сумі 100 грн.. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми.

У касаційній скарзі захисники ОСОБА_4 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилаються на те, що відсутні докази попередньої змови засуджених на вбивство потерпілого, що засуджений ОСОБА_5 вийшов за межі домовленості про побиття потерпілого, що ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 лише кількох ударів рукою в обличчя, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 115 КК України. Захисники стверджують, що суд не індивідуалізував діяння кожного із засуджених, побудував вирок на припущеннях, у зв'язку з чим просять вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 зі ст. 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України на ст. 125 ч.2 КК України і призначити йому покарання в межах санкції цієї статті.

Вирок щодо ОСОБА_5 не оскаржений і на нього не внесено касаційного подання.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, прокурора про залишення вироку без зміни, а касаційної скарги захисників - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Вина засудженого стверджується його показаннями, показаннями засудженого у даній справі ОСОБА_5, свідків, потерпілої та іншими доказами, зібраними у справі.

Доводи касаційної скарги захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 своїми діями не міг заподіяти смерті потерпілому, а лише нанісши потерпілому ОСОБА_7 декілька ударів кулаком, міг заподіяти останньому легкі тілесні ушкодження, є безпідставними і спростовуються наступними доказами.

Засуджений ОСОБА_5 свою вину в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_7, скоєному за попередньою змовою з ОСОБА_4 із користі, визнав повністю. Він пояснив, що 23 листопада 2007 року разом з ОСОБА_4 вживали спиртні напої. У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 став вимагати терміново повернути борг у сумі 100 грн., а оскільки грошей не було, то він вирішив скоїти вбивство потерпілого з допомогою свого знайомого ОСОБА_4. Біля 21-ї години 23 листопада 2007 року він і ОСОБА_4 зустріли ОСОБА_7 і завели з ним розмову. Коли ОСОБА_4, згідно з їх домовленістю, розмовляв із потерпілим, він пішов до криниці, де взяв металевий лом і, підійшовши до ОСОБА_7, наніс йому удар по ногах в область колін. Останній упав. Вони разом із ОСОБА_4 стали наносити потерпілому удари в голову та по тулубу, маючи намір убити його. Він також наносив удари ломом, а ОСОБА_4 - взутими ногами в різні частини тіла до тих пір, поки ОСОБА_7 перестав подавати ознаки життя. Переконавшись, що потерпілий мертвий, він обшукав його і забрав із кишені куртки 100 грн., з яких 50 грн. передав Польовому, який у цей час стежив за навколишньою обстановкою, щоб їх не виявили сторонні люди. Після цього вони перетягнули труп ОСОБА_7 з дороги на узбіччя і накрили курткою, а самі пішли до своїх помешкань. Усі тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_7, заподіяні ним та ОСОБА_4.

Аналогічні покази давав ОСОБА_5 у ході всього досудового слідства.

Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні винним себе визнав повністю в навмисному вбивстві потерпілого ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою неповернення боргу і дав аналогічні показання із засудженим ОСОБА_5. Так він підтвердив, що дійсно вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на пропозицію ОСОБА_5, вчинили умисне вбивство ОСОБА_7, нанісши потерпілому ОСОБА_5 ломом, а він взутими ногами у різні частини тіла. Переконавшись, що потерпілий мертвий, вони разом перетягнули труп ОСОБА_7 з дороги на узбіччя, де ОСОБА_5 обшукав потерпілого і з кишені куртки забрали 100 грн., 50 грн. ОСОБА_5 передав йому.

Аналогічні покази давав засуджений ОСОБА_4 і в ході всього досудового слідства.

Як видно з протоколів відтворення обстановки і обставин події, засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у деталях виклали обставини вбивства потерпілого ОСОБА_7, вказали місце вбивства та куди було перетягнуто труп потерпілого.

Із висновку судово-медичної експертизи видно, що смерть потерпілого ОСОБА_7 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелома склепіння та основи черепа, забою головного мозку, переломів кісток лицьового скелету, крововиливів під м'які мозкові оболонки, крововиливів у м'які тканини голови, саден, крововиливів та ран обличчя.

Вказаний висновок свідчить про те, що удари потерпілому наносилися як металевим ломом, так і кулаками та взутими ногами, і вони наносилися у життєво важливі органи.

Наведеним доказам апеляційний суд дав належну оцінку і обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у навмисному вбивстві потерпілого ОСОБА_7 з користі за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_5. Дії ОСОБА_4 за ст. 115 ч.2 п.п.6, 12 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину та даних, що характеризують особу засудженого.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України,

касаційну скаргу захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2008 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.