Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом як судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цією ухвалою кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше судимого 19 вересня 2005 року за ч. 1 ст. 121 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в доход держави, за ч. 1 ст. 188 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1 700 гривень,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 187, ч. 2 п. п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, раніше судимого 1 серпня 1989 року за ч. 3 ст. 117 КК України на шість років позбавлення волі, звільненого 1 серпня 1995 року за відбуттям покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України,

направлено прокурору Автономної Республіки Крим для проведення додаткового розслідування.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися в тому, що вони 6 грудня 2007 року, приблизно о 19-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили в злочинну змову на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи узгоджено, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проникли через хвіртку на територію домоволодіння АДРЕСА_1, де мешкав пенсіонер ОСОБА_3, і шляхом демонтажу намагалися заволодіти алюмінієвою трубою, вартістю 50 гривень. На шум з будинку вийшов хазяїн домоволодіння, після чого обвинувачені сховалися за приміщення літнього душу, а, зрозумівши, що хазяїн їх помітив, вирішили вчинити напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи узгоджено, в момент коли потерпілий наблизився до них, ОСОБА_2 умисно завдав йому удару рукою по голові, від чого ОСОБА_3 впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, завдавши потерпілому двох ударів по голові, силоміць затягнули його в будинок та поклали на ліжко в кухні. Після цього обвинувачені почали вимагати у ОСОБА_3 гроші, а коли він відповів, що грошей в нього немає, нападники з корисливих мотивів, а також, усвідомивши, що потерпілий їх впізнав і може повідомити про злочин у правоохоронні органи, вирішили вчинити вбивство ОСОБА_3 На виконання цього наміру ОСОБА_2 завдав ще одного удару по голові ОСОБА_3, від чого він втратив свідомість. Внаслідок протиправних дій обвинувачених ОСОБА_3 була заподіяна відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа і крововиливами під оболонки головного мозку, яка стала причиною його смерті.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оглянули будинок потерпілого, проте цінних речей не знайшли. Думаючи, що потерпілий ще живий, ОСОБА_2 почав його душити руками за горло, а ОСОБА_1 утримував ОСОБА_3 за ноги на ліжку. Потім ОСОБА_2 тримав потерпілого за ноги, а ОСОБА_1 його душив

Впевнившись, що ОСОБА_3 мертвий, намагаючись приховати сліди злочину, а також з метою знищення майна потерпілого, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підпалили ковдру на ліжку, де лежав потерпілий і зникли з місця події.

Внаслідок пожежі було завдано шкоду в розмірі 800 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 30 жовтня 2007 року в с. Цілинне, на ґрунті неприязних стосунків, завдав удару кулаком по голові ОСОБА_4, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор зазначає про безпідставність направлення справи судом на додаткове розслідування, оскільки орган досудового слідства належним чином встановив мотиви вчинення обвинуваченими злочину, а інші питання, про які йдеться в ухвалі суду, можливо вирішити шляхом виконання окремих доручень в порядку ст. 315-1 КПК України. Твердить прокурор і про те, що суд взяв на себе і не властиву йому функцію обвинувачення, зазначивши в ухвалі про наявність у діях обвинувачених іншого, не зазначеного в обвинувальному висновку, мотиву вчинення вбивства ОСОБА_3 Просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України та роз'яснень, які містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року №2 (va002700-05) , суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Проте апеляційний суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не врахував вказаних вимог закону та знехтував наведеним вище застереженням.

Так, в ухвалі апеляційного суду йдеться про те, що висновки досудового слідства щодо умислу підсудних на вчинення нападу на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном нічим не підтверджуються і під час досудового слідства доказів таких дій здобуто не було.

Крім того, суд зазначив, що в судовому засіданні домінуючим і таким, що випливає з показань підсудних та інших доказів, був саме умисел на вчинення вбивства з метою приховати інший злочин.

Вказав суд і про те, що він позбавлений можливості об'єктивно і всебічно розглянути справу, оскільки прокурором не заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів наявності підстав для кваліфікації дій підсудних за п.9 ч.2 ст. 115 КК України.

Таким чином, суд, перебравши на себе, на порушення вимог ст. 16-1 КПК України, функцію обвинувачення, наперед вирішив ті питання, які мають вирішуватися в ході додаткового розслідування, а тому ухвала щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити судове рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

При новому судовому розгляді мають бути перевірені й інші доводи касаційного подання.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.